Микола Васильович Фомін ( 1905 або 1909, Харків, Російська імперія — 1975, Харків, Українська РСР, СРСР) — український радянський футболіст, правий півзахисник.
Молодший брат заслужених майстрів спорту СРСР Володимира і Костянтина Фоміних. Почав грати у футбол з 1916 року в дитячій команді «Штандарт».
Виступав за харківські клуби «Діана», ОЛС, КФК, «Динамо» і «Спартак». У складі «Спартака» провів чотири матчі в елітній лізі радянського футболу (сезон-38). Двічі входив до списку «33 найкращих футболістів СРСР»: № 1 — 1933, № 2 — 1930. Майстер спорту СРСР.
Захищав кольори збірних Харкова (1926–1935) і України (1926–1933). Чемпіон УРСР 1927, 1932, 1934 років; віце-чемпіон СРСР 1928. 30 липня 1933 року провів неофіційний матч у складі збірної Радянського Союзу. У Москві господарі поступилися команді Туреччини з рахунком 1:2.
У повоєнні роки тренував «Динамо» та інші харківські команди.
Статистика виступів у клубних чемпіонатах:
СезонКомандаЛігаІГ1936(в)«Динамо» Х Д-2 1 01936(о)«Динамо» Х Д-3 1937«Динамо» Х Д-3 2 01938«Спартак» Х Д-1 4 0
Посилання
Желдак Тимур. «Знаменитые личности украинского футбола»