Флорімон Клод граф де Мерсі-Аржанто (, ; Льєж — , Лондон) — австрійський дипломат.
Життєпис Народився в родині фельдмаршала графа Антуана де Мерсі-Аржанто (1692—1767). Вступив до австрійської дипломатичної служби при посольстві КауніцаБудучи послом у Франції в 1750-1753 роках, намагався примирити Бурбонів з Габсбургами задля утворення союзу, направленого проти Фрідріха ІІ. Своєю діяльністю спричинив «Дипломатичну революцію 1756 року» у Франції. 1754 року призначений австрійським представником при Сардинському дворі в Турині. Потім став послом у Санкт-Петербурзі (1761).
Дипломатична місія в Росії для австрійців була серед найважливіших. Росія разом з Францією виступила основним союзником Відня в Семилітній війні (1756-1762). Російська місія графа Мерсі-Аржанто припала на час чергових палацових переворотів. Після смерті імператриці Єлизавети Петрівни року новий імператор Петро III з першого дня царюванняДодатк. див. про поїздку Андрія Гудовича до Фрідріха ІІ зібрався примиритися з Пруссією та розірвати союз із Австрією та Францією. Через такі обставини місія Мерсі виявилась невдалою в порівнянні з його попередником графом Міклошом ЕстергазіМикола-Йосип (Міклош) Естергазі (1714—1790) — австрійський дипломат угорського походження, 1756 року успішно сприяв укладенню російсько-французького союзу (), направленого проти Пруссії. 1 травня 1756 року був підписаний Версальський австро-французький трактат, який разом з тогорічним російсько-французьким та австро-російським союзом 1746 року утворили австро-російсько-французький союз проти Пруссії. У результаті була завершена «дипломатична революція 1756 року».
1764 року Мерсі-Аржанто призначений послом у Варшаві в період міжкоролів'я між Августом ІІІ і Станіславом Понятовським.
1766 року Мерсі-Аржанто став австрійським міністром у Парижі. Йому довелось завершувати справу Кауніца: 1770 року донька імператриці Марії Терезії Марія Антуанетта одружилася з дофіном, майбутнім французьким королем Людовиком XVI. В результаті союз між Бурбонами та Габсбургами остаточно укріпився. Флорімон мав слідкувати за поведінкою дофіни (1770 року їй було 14 років) та бути її наставником. Листування Мерсі-Аржанто стало важливою хронікою життя Марії Антуанеттипротягом 1770—1793 років — від одруження до смерті.
Коли Марія Антуанетта посіла трон (1774), Мерсі-Аржанто став однією з найвпливовіших персон при французькому дворі. Він утримався в Парижі до революційних подій. Посол сприяв Етьєну Брієнну та Жаку НеккеруЖак Неккер (1732—1804) і Етьєн Шарль де Ломені де Брієнн (1727—1794) були міністрами фінансів часів Людовика XVI, які намагалися вивести королівство з фінансової кризи, але безрезультатно, що прискорило початок Французької революції.
1789 року Мерсі-Аржанто залишає Париж. 1792 року стає представником імператора Йосипа ІІ в Брюсселі (Австрійські Нідерланди).
1794 року графа призначили австрійським посланцев у Лондоні, де він невдовзі помер.
Примітки