Іва́н Васи́льович Микитю́к (нар. 5 липня 1948, с. Задубрівці, нині Івано-Франківська область) — український скульптор, педагог, професор Львівської національної академії мистецтв, заслужений діяч мистецтв України. Член Національної спілки художників України. Працює переважно в галузі станкової пластики.
Біографія У 1973—1979 роках навчався у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва на кафедрі художньої кераміки.Голубець О. Митець людської краси та творчої енергії // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — 2008. — № 19. — С. 276—280. Серед викладачів Зеновій Флінта, Іван Якунін, Дмитро Крвавич, Данило Довбошинський. Від 1988 року член Спілки художників. 2001 року отримав звання Заслуженого діяча мистецтв. 1992 року доцент, а від 2002 — професор на кафедрі скульптури Львівської національної академії мистецтв. Працює переважно у галузі станкової пластики. 1985 року у Львові відбулась перша персональна виставка. Член заснованого у Львові 1989 року Клубу українських митців.Яців Р. Ідеали, повертайтеся! // Сучасність. — 1991. — № 5 (361). — С. 51. — ISSN 0585-8364.
Творчість
Іван Микитюк працює переважно в галузі станкової пластики. У його творчому доробку — скульптурні портрети, композиції з дерева, бронзи, шамоту, гіпсу та каменю, а також монументальні й меморіальні роботи.
Серед публічних робіт митця — пам’ятник Тарасові Шевченку в Будапешті, меморіальна таблиця митрополитові Андрею Шептицькому в Києві, меморіальна таблиця Степанові Ґжицькому у Львові та пам’ятник на могилі Софії Караффи-Корбут у Куткорі.
Монументальні та меморіальні роботи
Серед публічних робіт Микитюка — пам’ятник Тарасові Шевченку в Будапешті, відкритий 11 липня 2007 року. Автором монументу є львівський скульптор Іван Микитюк. Радіо Свобода описувало його як 3-метрову бронзову скульптуру молодого Тараса Шевченка.
До меморіальних робіт скульптора належать меморіальна таблиця Степанові Ґжицькому у Львові, пам’ятник на могилі Софії Караффи-Корбут у Куткорі та меморіальна таблиця митрополитові Андрею Шептицькому в Києві.
Вибрані роботи «Зустріч» (1979, шамот, дерево, 38×17×17). «Чекають матері синів» (1982, тонований гіпс, 60×35×46) Листи з фронту (1985, дерево, 56×38×33). «Чоловічий портрет» (1987, тонований гіпс). «Портрет юнака» (1988, тонований гіпс, 50×23×25). «Чоловічий портрет» (1988, кераміка, чорне димлення, 26×27,5×20). «Козацький мотив» (1989, бронза). «Природний мотив» (1989, дерево). «Ю. Федькович» (1989, шамот, 67×55×40). Меморіальна таблиця Степанові Гжицькому на фасаді корпусу Університету ветеринарної медицини, вулиця Пекарська, 50 у Львові (1991, бронза, архітектор Володимир Турецький). «Мойсей» (1994, камінь дерево). «Природний мотив III» (1995, шамот). «Трюк» (1997, дерево). «Пригноблений» (1998, дерево). «Жіночий торс» (1998, бронза). «Природний мотив II» (1999, дерево). Пам'ятник на могилі Софії Караффи-Корбут у Куткорі (2000).Костенко Т. Створила шедеври, але не побачила їх надрукованими за життя // Високий замок. — 10 листопада 2014. — № 165 (5229). — С. 9. «Гордий» (2000, бронза, камінь). «Бунт» (2001, бронза). «Жіночий торс» (2001, бронза). «Чоловічий торс» (2001, бронза). «Жіночий торс» (2002, гіпс, камінь). «Відголосся Карпат» (2003, гіпс, дерево). «Карпатська легенда» (2003, гіпс). Пам'ятник Тарасові Шевченку в Будапешті (2007).Войцехівський Б., Денисенко В. Громадянин світу за покликанням. Дипломатична візія скульптурної Шевченкіани // Україна дипломатична. — 2013. — Вип. 14. — С. 820. «Жіночий портрет» (2008, бронза, 38×27×14). «Мойсей» (2009, бронза). Меморіальна таблиця митрополитові Андрею Шептицькому у Києві (2015).Вшанування митрополита Андрея // Шлях перемоги. — 11 листопада 2015. — 45 (3202). — С. 4.
Педагогічна діяльність
Після закінчення Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва працює у цьому закладі, нині — Львівській національній академії мистецтв. Від 2002 року — професор кафедри скульптури.
Серед його учнів — художниця Еріка-Марта Комоні.
Примітки