Михайло Іванович Корнилович (*, с. Квасів Володимир-Волинського повіт, Волинська губернія — після 1957 р., ?) — український історик, архівіст, політичний діяч. Член Історичного товариства Нестора-літописця.

Життєпис Михайло Корнилович народився року в селі Квасове (нині Квасів, Луцький район, Волинська область) у сім'ї службовця митниці. Навчався на юридичному факультеті Московському університеті.

До 1917 року працював у архівах Петрограда, зокрема в Державній канцелярії з кодифікації законоположень щодо селян у Царстві Польському (1912) та в Державному архіві для збирання матеріалів з історії селянської реформи в Польщі.

Брав участь у студентському революційному русі напередодні 1917 р. Працював у Прилуцькому окружному суді, пізніше — агентом держстраху у Люблінській і Холмській губерніях.

Під час Першої світової війни підтримував українських біженців з Холмщини, займався їхньою консолідацією й національним самовизначенням. У 1917 році виступив на з'їзді холмських біженців у Києві, за що згодом зазнав переслідувань під час польської окупації Києва в ході польсько-радянської війни 1920 року.

У 1918 році переїхав до Києва. З 1922 року очолював комісію з розбирання Київського губернського архіву, з вересня 1925 року був заступником завідувача Київського окружного архіву. Паралельно співпрацював з Археографічною та Етнографічною комісіями, а також з Комісією з дослідження Західної України при ВУАН.

3 серпня 1938 року був заарештований. 23 вересня 1939 року засуджений до трьох років заслання, яке відбував у Кустанайській області (Казахстан). У 1946 році судимість знято, а 1957 року реабілітований. У 1950-х роках мешкав у місті Георгієвськ Ставропольського краю (РРФСР). Подальша доля невідома.

Наукова діяльність

Михайло Корнилович досліджував історію селянства, національні питання, проблеми місцевого самоврядування та політику Російської імперії щодо українських земель. Був членом наукового Історичного товариства Нестора-літописця, співпрацював у журналі «Кіевская старина», де публікував замітки про життя української громади у Петербурзі, рецензії, огляди.

Його основні праці частково опубліковані у періодичних академічних виданнях 1930-х рр.

Основні праці 50-летие крестьянской реформы в Холме. Холм, 1913. Очерк крестьян и крестьянского дела в губерниях царства Польского. — СПб., 1914 Земское и городское самоуправление в Царстве Польском в революционную эпоху 1861—1863. Петроград, 1916. Заповіт Олександра II і окраінна політика [публ. заповіту] // Україна. — 1924. — № 1–2. — С. 161—163 Планы «Воссоединения галицких униатов» в 1914—1915 рр. // Україна. — 1925. — Кн. 3 Бібіковські обов'язкові інвентарі й селянство в Володимирському повіті на Волині // Український археографічний збірник. — К., 1926. — Вип. 1 Біженська трагедія Холмщини і Підляшшя // Україна. — 1927. — Кн. 3 Волинський кріпацький селянський двір і громада в першій половині XIX віку // Український археографічний збірник. — К., 1930. — Вип. 3.

Джерела та література

Очеретенко В. І. Системі не скорився (М. І. Корнилович) // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — К. 1997. — С. 293—299.