Hippopotamus antiquus (бегемот європейський великий) — вимерлий вид парнокопитних ссавців з родини бегемотових (Hippopotamidae). Вид мешкав у плейстоцені. Скам'янілості знайдені у Західній Європі (Франція, Італія, Іспанія, Велика Британія). Він був значно більшим за сучасного бегемота (Hippopotamus amphibius).
Опис
Базуючись на поперечному діаметрі кінцівок, H. antiquus важив 3500—4200 кілограмів. Об'ємний аналіз (який зазвичай вважається більш точним) наводить масу тіла зразка з Флорентійського університету близько 3174 кілограмів — приблизно вдвічі більше середньої маси сучасного бегемота (H. amphibius). Представники виду відрізнялися за розмірами — особини з кінця раннього плейстоцену та середнього плейстоцену в середньому були меншими, ніж особини раннього плейстоцену. У порівнянні з сучасними бегемотами їхній череп був тонший і витягнутий, але з коротшою черепною коробкою.
Припускається, що Hippopotamus antiquus був більш пристосований до життя у воді, ніж Hippopotamus amphibius: його череп мав більш підняті очні ямки, а ноги — коротші трубчасті кістки. Аналіз ізотопів азоту дозволяє припустити, що H. antiquus надавав перевагу водним рослинам, на відміну від сучасного H. amphibius, який віддає перевагу наземним травам.
Поширення H. antiquus був поширений по всій Європі, від Піренейського та Апеннінського півостровів до Британських островів, від Рейну до Греції. Найсхідніше свідчення походить з Кавказьких гір у Грузії (місцезнаходження Ахалкалакі). Можливі рештки цього виду також відомі з місцезнаходження Убейдія в Ізраїлі, хоча інші автори відносять ці рештки до виду H. behemoth. Їхнє поширення сильно залежало від температури, вид мігрував у північні частини Європи лише в теплі міжльодовикові періоди.
Примітки