Бенуа́ Пульво́рд (; 22 вересня 1964, Намюр, Бельгія) — бельгійський актор, комік.

Біографія Бенуа Пульворд народився 22 вересня 1964 в місті Намюрі, Бельгія. Його мати була бакалійницею, батько — водієм, який помер, коли Бенуа був ще неповнолітнім. У 17-річному віці він пішов з дому, вирішивши стати актором і розпочати кар'єру з театральних підмостків. Окрім виступів, Бенуа в той період зацікавився мистецтвом фотографії і часто брав участь в різних виставках.

Під час відвідувань Школа графічних досліджень () в Брюсселі Пульворд познайомилася з популярним бельгійським актором Ремі Бельво, який також займався режисерською і продюсерською діяльністю. Бенуа зблизився з ним та іншим різнобічним кінодіячем Андре Бонзелем. У творчому союзі приятелі зняли короткометражний фільм «Посібник з безробіття — не для Данієля-Данієля».

Кар'єра

У 1992-му Бенуа Пульворд, Ремі Бельво і Андре Бонзель створили повнометражний фільм «Людина кусає собаку», що отримав великий успіх і визнання критиків, попри скромний бюджет. Фільм отримав Премію Андре Каванса за найкращий фільм від Асоціації кінокритиків Бельгії (UCC) та низку інших фестивальних та професійних кінонагород.

Після першого успіху Бенуа Пульворд одноосібно зайнявся двома гумористичними проєктами для Canal+: «Ніколи у великому ніколи» і «Журнали пана Манатан», що зміцнили його популярність і репутацію неординарного гумориста. Потім Пульворд знявся у фільмах «Мандрівники» (1997) і «Подіум» (2003), але найяскравіше він запам'ятався глядачам по комедійному бойовикові «Повний привід» (2002), де зіграв головного героя, гравця та авантюриста Реджо. У 2001 році Бенуа знявся у фільмі Філіпа Аріеля «Велосипедист», зізнавшись з екрана в одній зі своїх реальних пристрастей — любові до велосипедного спорту.

У 2002 році Пульворд отримав Приз Жана Габена як обнадійливий молодий талант. У 2004 році він входив до складу журі 57-го Каннського кінофестивалю, очолюваного Квентіном Тарантіно, великим шанувальник стрічки «Людина кусає собаку».

У 2008 році участь Бенуа Пульворд у фільмі «Астерікс на Олімпійських іграх» принесла йому визнання критиків та глядачів в цілому. У 2011 році Пульворд отримав приз глядацьких симпатій бельгійської національної кінопремії «Магрітт».

У 2015 році вийшов комедійний фільм режисера Жако Ван Дормеля «Надновий заповіт», де Бенуа Пульворд зіграв роль Бога.

Бенуа Пульворд зізнався в інтерв'ю, що у нього біполярний афективний розладУ бельгійській газеті Le Soir (6 лютого 2010 «Oui, je suis bipolaire»).

Фільмографія (вибіркова) Загалом Бенуа Пульворд зіграв ролі у майже 60-ти кіно- та телефільмахФільмографія Бенуа Пульворда на сайті IMDb

Визнання

+ Нагороди та номінації Бенуа ПульвордаНагороди та номінації Бенуа Пульворда на сайті IMDb Рік Категорія Фільм Результат Каннський кінофестивальСпеціальний приз молодіжного журіЛюдина кусає собаку Приз товариства драматичних авторів і композиторів (SACD) Каталонський міжнародний кінофестиваль в СіджасіНайкращий фільм (з Ремі Бельмо і Андре Бонзелем)Людина кусає собаку Найкращий актор Міжнародний кінофестиваль у ТоронтоПриз Metro Media (з Ремі Бельмо і Андре Бонзелем)Людина кусає собаку Премія європейської кіноакадеміїНайкращий молодий європейський фільм рокуЛюдина кусає собаку Європейське досягнення року Синдикат французьких кінокритиківПриз за найкращий іноземний фільмЛюдина кусає собаку Міжнародний кінофестиваль у ЧикагоСрібний Г'юго найкращому акторовіКонвоїри чекають Премія Жозефа ПлатоНайкращий бельгійський сценарій (1984—1999)Людина кусає собаку Найкращий бельгійський актор Ворота слави ПокинутіПодіум У його руках Міжнародний кінофестиваль у Сан-СебастьяніНайкращий сценарій (з Філіпом Аріелем та Олів'є Даза)Велосипедист Приз Жана Габена Премія «Сезар»Найкращий акторПодіум У його руках Найкращий актор другого плануКоко до Шанель Кришталевий глобусНайкращий акторУ його руках Кінофестиваль у КабуріНайкращий акторКоко до Шанель Премія «Магрітт»Приз глядацьких симпатій Найкращий актор другого плануКоко до Шанель Найкращий акторЗакохані невротики Велика вечірка Місце на Землі Смуги зебри На посту! Премія «Люм'єр»Найкращий акторТри серця

Примітки

Посилання