Ян Жешовський гербу Півкозич (; 1345 або 1346 — 12 серпня 1436, Піркув) — шляхтич, римо-католицький релігійний діяч. Останній Галицький, перший Львівський латинський архієпископ. Інквізитор на Русі.Warsaw, Archiwum Głowny Akt Dawnych, Metryka Koronna, Nr 4, ser. 1, sygn. 23, 567—569.

Життєпис Народився 1345 або 1346 року. Його батьком був Ян Пакославиць зі Стружиськнині Строжиська ( → ) і Ряшева () гербу Півкозич,Kurtyka J. Rzeszowski Jan h. Półkozic (1345 lub 1346—1436)… — S. 62. лицар, дипломат короля Казимира,Kurtyka J, Szczur S. Rzeszowski Jan (właściwie: Jan Pakosławic ze Stróżysk i Rzeszowa) h. Półkozic (zm. 1374) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1992—1993. — T. XXXIV. — S. 57. впливовий чоловік свого часу.Kurtyka J. Rzeszowski Jan h. Półkozic (1345 lub 1346—1436)… — S. 63.

1363 року: як клірик Краківської дієцезії був студентом канонічного права Падуанського університету; батько, перебуваючи в Авіньйоні як посол Казимира ІІІ, у Папській курії отримав для сина експектативу на посаду опольського архідиякона. Став краківським каноніком після смерті Сенгнева Влосьцейовиця (; після нього став Ян Длуґош).

Папське підтвердження призначення його Галицьким архієпископом датують 26 серпня 1412. 28 серпня 1412 папа видав буллу, якою Львівський латинський архієпископ отримував у підпорядкування суфраганії у Кам'янці на Поділлі, Києві, Сереті, але її протягом 2 років не вислали до Корони через конфлікт з львівським плебаном Іоанном, який, згідно з канонічним правом, мав надати згоду щодо переведення його парафіяльного костелу до статусу катедри. У жовтні 1413 року брав участь у польсько-литовському з'їзді в Городлі.Kurtyka J. Rzeszowski Jan h. Półkozic (1345 lub 1346—1436)… — S. 64. Урочистості з нагоди входження на посаду у Львові відбулись у надвечір'я Різдва Христового 1414 року за присутності руського старости Івана з Обехова () та шляхти. У лютому-березні 1415 року перебував у Галичі, певне, через перенесенням інституції звідси до Львова. До Львова прибув перед 24 березня, щоб перебувати у місті під час візиту короля (березень-квітень). Після відмови його попередника на посаді у Галичі Миколая Тромби провів обряд вінчання короля Владислава та королеви ЄлизаветиNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…  — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — Т. 3. — S. 602. у неділю — 2 травня 1417 року в парафіяльному костелі міста Сянік. Брав участь у коронації Е. Ґрановської восени 1417.Kurtyka J. Rzeszowski Jan h. Półkozic (1345 lub 1346—1436)… — S. 64. У 1421 році в Кукільниках за сприяння Яна Жешовського було споруджено перший костел. — S. 940. За дозволом короля 7 березня 1424 заснував місто на німецькому праві на «ґрунті» села Дунаїв. Перебудував належну раніше плебану Янові кам'яницю у Львові. У березні 1435 брав участь у судовому вічі у Городку Галицькому, першому, що було пов'язане з впровадженням польського земського права в Королівстві Русі.

Помер 12 серпня 1436 року у власному дворі в Піркуві (нині с. П'юркув (), ґміна Бацьковіце Опатовського повіту), проживши 90 чи 91 рік. Був похований у костелі Святого Хреста бенедиктинського монастиря на Лисці, поблизу великого вівтаря старого хору. Його надгробок з частково нечитабельною інскрипцією існував ще 1707 року.Kurtyka J. Rzeszowski Jan h. Półkozic (1345 lub 1346—1436)… — S. 68.

Участь у дискримінації населення Галичини Ян Жешовський був активним співучасником компанії із насильницької експансії римо-католицизму на теренах Галичини. Зокрема, за його безпосереднім керівництвом у вірменської громади Львова було відібрано храм Івана Хрестителя та передано нечисельній тоді католицькій громадіПоліщук Н. Храм святого Івана Хрестителя у Львові та ікона Львівської Богородиці.. Крім того, за допомогою нової польської влади був здійснений погром осередку православного єпископа в Перемишлі, під час якого із кафедрального собору було викопано і викинено поховання давньоруських князів, котрі княжили в місті у ХІ—ХІІ століттях. Сам собор передано для вжитку римо-католицький громадіГрушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 430., а єпархія була змушена переселитись в один із монастирів коло Старого Самбора. У Городку давньоруський храм передали кільком монахам ордену францисканців.

Примітки

Джерела Kurtyka J. Rzeszowski Jan h. Półkozic (1345 lub 1346—1436) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1992—1993. — T. XXXIV. — S. 62—70.

Посилання Archbishop Johann Rzeszowski † Rzeszowski Jan h. Półkozic (1345 lub 1346—1436)