Генріх Треттнер (; 19 вересня 1907, Мінден, Вестфалія — 18 вересня 2006, Менхенгладбах, Північний Рейн-Вестфалія) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Люфтваффе в роки Другої світової війни 1939–1945 та генерал Бундесверу в післявоєнній Західній Німеччині. Активний учасник Громадянської війни в Іспанії, кавалер Лицарського хреста з дубовим листям.
Біографія Генріх Треттнер народився 19 вересня 1907 у містечку Мінден у прусській провінції Вестфалія в родині німецького піхотного офіцера.
У квітні 1925 року Треттнер поступив на військову службу фанен-юнкером до 18-го кавалерійського полку Рейхсверу в Бад-Каннштатті. У лютому 1929 отримав первісне офіцерське звання лейтенант. З листопада 1932 року звільнився з лав збройних сил та навчався у цивільному льотному училищі. Навчання льотній справі продовжив у лавах Італійських ВПС.
У жовтні 1933 відновився на дійсній військовій службі, з 1934 року — перевівся до Люфтваффе. З 22 листопада 1936 року записався добровольцем до легіону «Кондор», що підтримував франкістські війська у громадянській війні в Іспанії. 15 вересня 1937 призначений командиром ланки 88-ї бомбардувальної групи легіону «Кондор», що брала участь у знищенні іспанського міста Герніка.
Після повернення з Іспанії, Треттнер продовжив службу у повітряно-десантних військах, служив начальником оперативного відділу штабу 7-ї повітряної дивізії до 14 червня 1939 року. Під час Польської та Французької кампанії начальник штабу цієї дивізії. У травні 1940 року майор Треттнер організовує захоплення десантом голландського Роттердама, який одночасно піддався люфтваффе найжорстокішому бомбардуванню. За цю операцію він був нагороджений Гітлером Лицарським хрестом Залізного хреста.
У травні 1941 року Треттнер бере участь як начальник штабу XI-го авіакорпусу в найкровопролитнішій для німецьких десантників битві за Крит. Потім він воює в тій же посаді під Смоленськом, служить у Франції, а з жовтня 1943 року призначений командиром 4-ї парашутної дивізії, що формується в Італії — де вміло б'ється проти американців і британців, керує каральними операціями проти італійських партизан в районі Флоренції і Болоньї. У вересні 1944 року генерал-майору Треттнеру присвоєні дубове листя до Лицарського хреста Залізного хреста, зробивши його одним з 681 кавалерів цієї нагороди в Третьому рейху.
3 травня 1945 року, після капітуляції німецьких військ в Італії, запроторений до британського полону, де перебував до 12 квітня 1948 року.
Перші роки після звільнення працював на різних роботах, зокрема у Карітас Інтернаціоналіс, благодійному католицькому суспільстві при кельнському єпископаті, потім був комівояжером у приватних компаніях.
У листопаді 1953 року Треттнер став студентом університету Бонна, де вивчав економіку і юриспруденцію. Закінчивши університет 13 листопада 1956 року, здобув диплом у галузі політичної економіки.
2 листопада 1956 року відновився у лавах знов створених Збройних сил Німеччини в чині генерал-майора. До 1959 року він очолював відділ тилу в Європейській штаб-квартирі НАТО у Фонтенбло під Парижем.
У 1960 році був призначений командиром 1-го корпусу Бундесверу, в 1964 році став генерал-інспектором Бундесверу, досягши найвищої щаблі у професійній кар'єрі німецького військового. У 1966 році через розбіжності з політичним керівництвом ФРН він пішов у відставку.
18 вересня 2006 року відставний генерал Генріх Треттнер помер у Менхенгладбаху у віці 98 років, останнім з усіх німецьких генералів Вермахту.
Нагороди
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) Орден військових заслуг (Іспанія) (30 вересня 1938) Медаль «За Іспанську кампанію» (Іспанія) (1 грудня 1938) Іспанський хрест в золоті з мечами (6 червня 1939) Залізний хрест 2-го і 1-го класу (12 травня 1940) — отримав 2 нагороди одночасно. Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям Хрест (24 травня 1940) Дубове листя (№586; 17 вересня 1944) Нарукавна стрічка «Крит» Знак парашутиста Німеччини Комбінований Знак Пілот-Спостерігач з діамантами Нагрудний знак «За поранення» в чорному (3 березня 1944) Відзначений у Вермахтберіхт (28 червня 1944) Королівський Вікторіанський орден (Велика Британія) (18 травня 1964) Легіон Заслуг (США) (1 листопада 1964) Великий офіцер ордена «За заслуги перед Італійською республікою» (8 серпня 1965) Великий хрест із зіркою та плечовою стрічкою ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (18 січня 1967) Великий офіцер ордена Почесного Легіону (Франція) (31 грудня 1969) Кавалер Великого хреста ордена Георга I (Греція)
Див. також Повітряно-десантні війська Третього Рейху Еріх Пітчонка Фрідріх фон дер Гайдт Герман-Бернхард Рамке Ріхард Гайдріх Рейнгард Еггер
Посилання
Generalleutnant Heinrich «Heinz» Trettner (Luftwaffe) Trettner, Heinrich «Heinz» — нагороди генерал-лейтенанта Треттнера
Примітки
Література
Fellgiebel, Walther-Peer (2000) . Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6. Kurowski, Franz (1995). Knights of the Wehrmacht Knight's Cross Holders of the Fallschirmjäger. Atglen, PA: Schiffer Military. ISBN 978-0-88740-749-9. Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. Thomas, Franz; Wegmann, Günter (1986). Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939—1945 Teil II: Fallschirmjäger. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-1461-8. Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L–Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.
! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
! colspan="3" style="background: #858585;" | Командування військовими формуваннями (установами)Бундесверу