Альфред Тарновський (, 3 березня 1917, Львів — 24 листопада 2003, Краків) – польський шахіст, тренер і шаховий теоретик.
Шахова біографія Перші шахові студії отримав у рідному Львові, де мешкав до 1945, однак помітних виступів у довоєнні роки не мав. По війні переїхав до Кракова, дебютував у 1946 на першому повоєнному чемпіонаті країни в Сопоті, де посів сьоме місце. У наступних роках 12 разів брав участь у першостях Польщі, завоював дві нагороди: титул чемпіона (1961 року в Катовицях) і срібло турніру (1949 року в Познані). Переможець командного чемпіонату Польщі 1948.
Виступив у складі збірної команди Польщі на чотирьох Олімпіадах:<div> Гельсінкі 1952 на першій шахівниці (6 пунктів у 14 партіях); Мюнхен 1958 II шахівниця (9/15) Лейпциг 1960 III (8/15) Варна 1962 IV (6½/12).
Загалом у цих змаганнях здобув для збірної 29½ пунктів у 56 партіях (приблизно 52,7%). Активно виступав у інших міжнародних турнірах.
Був також тренером і теоретиком шахової гри. Один з небагатьох у тогочасній Польщі публікував роботи присвячені теорії дебютів. Його аналіз варіанту Найдорфа в сицилійському захисті оцінив і використовував сам Найдорф. На Меморіалі Пшепюрки 1950 шахіст виграв важливу для шахової теорії свого часу партію проти Марка ТаймановаЗапис партії на 365chess.com. Альфреда Тарновського вважали знавцем іспанської партії та слов'янського захисту.
Джерела W.Litmanowicz, J.Giżycki, «Szachy od A do Z», tom II, Warszawa 1987, str. 1218 Сторінка на сайті електронної енциклопедії szachypolskie.pl
Посилання Alfred Tarnowski – вибрані шахові партії
Примітки