Юрій Булга́к гербу Сирокомля (світське ім'я Ігнатій, ; 16 (чи 10) квітня 1699Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви… — С. 278., Слонімський повіт, Велике князівство Литовське, нині Білорусь ― 12 березня (або 10 травняДмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви… — С. 279.) 1769, Храпин, нині Вараський район Рівненської області) ― василіянин, архимандрит Лещинський і Супрасльський, єпископ Пінський і Турівський Руської Унійної Церкви.

Життєпис

Навчання та діяльність у Василіянському Чині Син шляхтича Владислава Булгака гербу СирокомляDmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 122.. Родина Юрія Булгака правдоподібно була татарського походження, а осівши на Білій Русі, отримала шляхетство і прийняла латинський обряд. В 1713 р. Юрій вступив до Василіянського Чину. Початкові студії відбув у Жировицькому монастирі, а богослов'я розпочав у єзуїтській колегії в Оломоуці (1720―1721)Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 119., а продовжив у Папській Урбаніанській колегії Пропаганди Віри в Римі (прибув на студії 17 вересня 1721, завершив 2 квітня 1725). Колегію закінчив з двома докторатами: з філософії та богослов'я. Під час навчання в Римі в серпні 1723 отримав священиче рукоположення. Був деякий час генеральним прокуратором Василіянського Чину в Римі. По повороті на Батьківщину, навчав у василіянських школах риторики і поезії, був префектом і виконував обов'язок проповідника, потім був генеральним аудитором Митрополичої курії Льва II Кишки, а від 1726 особистим секретарем Корнилія Столповицького-Лебецького ― протоархимандрита, а з 1729 р. ― єпископа Володимирсько-Берестейського. Був надзвичайно активним, вченим, володів кількома мовами. По смерті єпископа Корнилія Столповицього-Лебецького (22 січня 1730), замешкав у СупрасліKs. Józafat Skruteń ZSBW. Bułhak Jerzy, h. Syrokomla… ― S. 129..

Єпископ

З волі короля і за згодою варшавського нунція, в березні 1730 отримав номінацію на Пінсько-Турівську єпархію. 3 вересня 1730 в Новогрудку митрополит Атанасій Шептицький уділив йому єпископських свячень і цього ж дня Булгак взяв участь в генеральній капітулі Василіянського Чину в Новогрудку. Зоставивши в Пінську адміністратора, сам замешкав у єпископському маєтку в Храпині. 22 січня 1733 обраний Супрасльським архимандритом. Його урядування в Супраслі належить до найкращих періодів в історії монастиря і друкарні. В 1743 отримав Лещинську архимандрію, але в 1748 віддав її Кипріянові Булгакові. Сам будучи великим прихильником ідеї, щоб єпископи могли переноситися з катедри на катедру, по смерті Атанасія Шептицького (11/12 грудня 1746) старався перед нунцієм про номінацію на Львівську єпархію, а знову в 1756 по смерті Теодосія Годебського старався про отримання Володимирської єпархії. Коли митрополит Флоріян Гребницький іменував Юрія Булгака адміністратором Володимирсько-Берестейської єпархії (адже згідно з рішенням Замойського синоду 1720 р. єпархією Володимира мав би адмініструвати єпарх Пінська) і в надії, що стане там єпархом, потрапив у конфлікт із дійсним претендентом на цю єпархію Пилипом Володковичем; конфлікт цей нунціатура у Варшаві вирішила не на його користь. В 1758 р. взяв собі на помічника Антіна Струся-Млодовського і йому два роки по тому передав в управління Супрасльську архимандрію, а по переведенню Млодовського на помічника до митрополита Володковича в квітні 1766 взяв собі нового помічника Ґедеона Горбацького.

В травні 1759 р. провів у Пінську канонічний процес про чуда Андрія Боболі.

Помер 12 березня 1769 в Храпині, а похований в Битенському василіянському монастирі. Його похорон описав віршем василіянин Никодим Гринєвич.

Твори Власним коштом видав у Львові 1735 р. «Missa S. Joannis Chrysostomi… ex slavonico idiomate in latinum translata», а в Супраслі 1743 р. — «Biblia ruska». По ньому залишилось багато листів, меморіалів, візитаційних актів та власноручно списаний «Щоденник чинностей» (від 1729 до 1738).

Характеристика Мав сильний характер, темпераментний, не давав себе нічим залякати, здібний, надзвичайно працьовитий і рухливий, при цьому також доволі амбітний, не любив надмірно затруднятися.

Примітки

Література Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів «Каменяр», 1996. — 567 С. — ISBN 5-7745-0687-8 Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. Ks. Józafat Skruteń ZSBW. Bułhak Jerzy, h. Syrokomla // Polski Słownik Biograficzny. ― Kraków 1937. ― T. 3. ― S. 129. Henryk Paprocki. Bułhak Jerzy OSBM // Encyklopedia Katolicka. ― T. 2. ― Lublin 1976. ― S. 1216.

Посилання Bishop Jurij (Jerzy) Bułhak † // The Hierarchy of the Catholic Church (дата доступу 27.01.2016) ELEKTRONICZNA BAZA BIBLIOGRAFII ESTREICHERA (дата доступу 27.01.2016) Вибір з Пом'яника Чину Св. Василія Великого — березень (дата доступу 27.01.2016)