Вальтер Шрот (; 3 червня 1882, Глюмбовіц, Сілезія — 6 жовтня 1944, Вісбаден) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал від інфантерії Вермахту (1938). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1941). Учасник Першої та Другої світових війн.

Біографія Вальтер Шрот народився 3 червня 1882 року у містечку Глюмбовіц у прусській провінції Сілезія.

27 лютого 1902 року зарахований фанен-юнкером до прусської армії, 18 серпня 1903 р. присвоєне звання лейтенант та прибув для проходження служби до 46-го піхотного полку «Граф Кірхбах». За час Першої світової війни бився на фронті, за що був нагороджений низкою орденів та медалей німецьких держав.

Після капітуляції Німеччини у війні, залишився в лавах Рейхсверу. Проходив службу на різних штабних та командних посадах. 1 жовтня 1933 призначений начальником піхотної школи в Доберіці. 1 серпня 1934 року присвоєне військове звання генерал-майор.

З 1 жовтня 1935 року змінив на посаді командира 1-ї піхотної дивізії генерал-майора Г. фон Кюхлера, що дислокувалася в Кенігсберзі. З 4 лютого 1938 року командир XII-го армійського корпусу, брав участь у німецькій окупації Чехословаччини.

З 22 червня 1941 року 12-й корпус генерала Шрота брав активну участь у початковому етапі німецького вторгнення до Радянського Союзу, у боях за Берестейську фортецю, в Західній Білорусі, на Смоленському напрямку. Під час наступу на Москву війська Шрота брали участь в оточенні радянських військ під Вязьмою.

Після зимової кампанії 1941—1942 року призначений командувачем 4-го військового округу зі штабом у Дрездені, з 1 травня 1943 — командувач 12-го військового округу у Вісбадені.

6 жовтня 1944 року генерал від інфантерії В. Шрот загинув в автомобільній катастрофі у Вісбадені.

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 3-го класу з мечами Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами Орден Альберта (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу з мечами офіцерський хрест з мечами Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест з мечами Ганзейський Хрест (Гамбург) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Лицарський хрест Залізного хреста (9 липня 1941) Штурмовий піхотний знак в сріблі Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Див. також Зігфрід Геніке Фрідріх-Вільгельм фон Шапп'юї Гюнтер Блюментрітт Курт фон Тіппельскірх Карл-Генріх фон Штюльпнагель Рудольф Герке

Література Fellgiebel, Walther-Peer (2000) . Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6. Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin, S. 116

Посилання

Примітки

! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху