Лінкольн-центр ( — найбільший культурний центр Нью-Йорка, розташований на Мангеттені. Тут знаходиться всесвітньо відомий театр Метрополітен-опера та низка інших культурних установ. Лінкольн-центр видає проспекти та журнали про культуру, зокрема відомі за межами США журнали «Opera News» та «Film Comment».
Розташування Лінкольн-центр розташований в Західному Мангеттені на ареалі площею 61 000 м² між Амстердам-Авеню та Колумбус-Авеню, а також між 62-ю та 66-ю вулицями. На півночі він межує з Лінкольн-сквером. Раніше на цьому терені знаходився квартал Сан-Хуан-Гілл.
Структура Центр виконавських мистецтв, названий на честь президента США Авраама Лінкольна, є комплексом із 12 будівель, призначених для різних публічних культурних заходів та освітніх цілей — концертних залів, оперних і драматичних театрів, кіноцентрів тощо. Лінкольн-центр є однією з найбільших у світі культурною агломерацією.
У власному приміщенні виступає трупа Метрополітен-опери, в будівлі — трупа Нью-Йоркського балету (до 2011 р. тут також давала вистави Нью-Йоркська міська опера), в будівлі Девід-Геффен-хол, до 2015 року — Евері-Фішер-хол — Нью-Йоркський філармонічний оркестр. , що входить у комплекс Джульярдської школи, наданий для виступів та заходів Нью-Йоркського кінофестивалю, — для драматичних постановок. Заходи відбуваються в залі театру Волтера Ріда. Також тут знаходяться , і — група будівель, куди входять Роуз-театр на більш ніж тисячу місць, Зал Аллена і джазовий клуб Діззі «Кока-кола». В знаходиться літній амфітеатр, в якому проводять концерти просто неба.
Історія Лінкольн-центр на Манхеттені закладено 1959 року президентом Дуайтом Девідом Ейзенхауером. Будівництво почалося в 1960-х роках за рішенням консорціуму міських голів під проводом Джона Рокфеллера-молодшого"Rockefeller Philanthropy: Lincoln Center" (PDF format).. До будівництва центру було залучено найкращих архітекторівRoth, Leland M. (2001). American Architecture: A History. Boulder, Colo.: Westview Press. ISBN 9780813336619, ISBN 9780813336626.. Він об'єднав в одному місці вже відомі культурні інституції з давньою історією, такі, як Нью-Йоркський філармонічний оркестр (1842), театр Метрополітен-опера (1883), Джульярдська школа музики (1905), Нью-Йоркська міська опера (1944) та Нью-Йоркський міський балет (1935/1948), з новими закладами.
2004 року з'явився , у березні 2006 року почалася модернізація деяких будівель з метою створення університетського містечка Лінкольн-центру. Роботи тривали 4 роки й коштувала 1,2 мільярда доларів.
Деякі архітектори Лінкольн-центру Макс Абрамович — Евері-Фішер-хол, Зал Філармонії, 1962 (у 1973—2015 роках — Евері-Фішер-холл); Воллес Гаррісон — основний план та , 1963—1966; Філіп Джонсон — , 1964 (з 2008 року — театр Девіда Коха); Гордон Буншафт — , 1965; Ееро Саарінен — , 1965; П'єтро Беллускі — Джульярдська школа та прилеглий до неї , 1969;
Див. також Рокфеллерівський центр
Примітки
Посилання
Офіційна сторінка (англ.) Схема Лінколь-Центру (англ.)