Маєр Гуггенгайм ( []; 1 лютого 1828, Ленгнау, Ааргау, Швейцарія — 15 березня 1905, Палм-Біч, США) — американський підприємець швейцарсько-єврейського походження, патріарх родини Гуггенгаймів.

Молоді роки в Швейцарії Маєр походив із швейцарських євреїв-ашкеназі. Він народився 1 лютого 1828 року в Ленгнау у кантоні Ааргау, Швейцарія у родині Саймона Маєра Гуггенгайма та Шафелі Гуггенгайм (уродженої Левінгер). У нього було п'ятеро братів і сестер. Родина Гуггенгаймів збідніла, коли його батько був змушений залишити роботу, щоб доглядати за хворою дружиною. Мати Маєра зрештою померла, коли йому було 6 років.

У дитинстві Меєр був змушений продавати після школи речі, щоб допомагати батькові утримувати родину. Його батько сподівався одружитися повторно з вдовою Рейчел Вайль. Однак через бідність батька обмеження, що існували в Швейцарії завадили їм одружитися

Це змусило родину у 1847 році емігрувати до Сполучених Штатів, де таких обмежень на шлюб не діяло і оселитись у Філадельфії. Кар'єра в США Після еміграції зі Швейцарії у 1847 році до Сполучених Штатів він розпочав нове життя в імпортному бізнесі. Зрештою, він заробив свій статок (один з найбільших у XIX столітті) завдяки підприємницької діяльності у гірничодобувній промисловості та металургії, переважно у Сполучених Штатах.

Після інвестування у срібні копальні в гірничодобувному районі Ледвілл у Колорадо, він розширив свою діяльність, зайнявшись виплавкою руди в Колорадо. Він побудував низку плавильних заводів по всій території Сполучених Штатів та на півночі Мексики. Заробив свої статки, які були одними з найбільших у США, завдяки інвестиціям у срібні, свинцеві та мідні копальні та металургійні заводи в штатах Колорадо та Нью-Мексико. Коли його кілька синів виросли, вони зайняли провідні ролі в сімейному гірничодобувному та плавильному бізнесіNational Mining Hall of Fame, Meyer Guggenheim , accessed January 13, 2014

Родина Гуггенгайм познайомився з Барбарою Вейль (1834–1900), дочкою своєї нової мачухи, і одружився з нею чотири роки по знайомству, приблизно у 1852 році. В родині Маєра і Барбари було багато дітей, десять з яких досягли дорослого віку. П'ятеро з їхніх семи синів брали активну участь у сімейному бізнесі в компанії «Сини М. Гуггенгайма», заснованій 1881 року

Діти Ісаак Гуггенгайм (; 1854–1922), який одружився з Керрі Зоннеборн у 1876 році. Даніель Гуггенгайм (; 1856–1930), голова родини після смерті батька, який був найактивнішим зі своїх синів у розвитку та придбанні гірничодобувних компаній по всьому світу. Моріс Гуггенгайм (; 1858–1939), спочатку працював у сфері імпорту мережива та вишивки; до 1881 року він був фінансистом, що займався гірничодобувною промисловістю та плавильною промисловістю. Соломон Роберт Гуггенгайм (; 1861–1949), філантроп і меценат сучасного мистецтва через свій фонд та пожертви Музею сучасного мистецтва. Жанетт Гуггенгайм (; 1863–1889) вийшла заміж за Альберта Герстла та померла під час пологів. Бенджамін Гуггенгайм (1865–1912), який загинув у катастрофі «Титаніка». Він одружився з Флоретт Селігман. Джон Саймон Гуггенгайм (1867–1941), сенатор від Колорадо, який обирався один термін. Вільям Гуггенгайм (; 1868–1941). Роуз Гуггенгайм (; 1871–1945) була одружена тричі: спочатку з Альбертом Лоебом (головою Нью-Йоркської фондової біржі ), потім із Семюелем М. Голдсмітом у 1908 році та востаннє з Чарльзом Е. Квіком. Кора Гвендалін Гуггенгайм (; 1873–1956) вийшла заміж за Луї Франка Ротшильда, засновника LF Rothschild. Після смерті дружини в 1900 році, Гуггенгайм та його сини надали 200 000 доларів лікарні Маунт-Синай на будівництво лікарні на її честь. Маєр Гуггенгайм помер 15 березня 1905 року в Палм-Біч, штат Флорида. Його було поховано на кладовищі Салем-Філдс у Брукліні, штат Нью-Йорк.

Інші відомі нащадки Через свого сина Бенджаміна, Маєр Гуггенгайм став дідом відомої колекціонерки творів мистецтва та світської левиці Пеггі Гуггенгайм.

Посилання

Національна зала слави гірничої справи: Маєр Гуггенгайм

Див. також

Гуггенгайм (родина) Ендрю Карнегі Джон Девісон Рокфеллер

Примітки

Джерела

Biographisches Lexikon des Kantons Aargau 1803–1957. In: Historische Gesellschaft des Kantons Aargau (Hrsg.): Argovia. Band 68/69. Verlag Sauerländer, Aarau 1958, S. 274–275.