Рігобер Сонг (, 1 липня 1976, Нканглікок ) — камерунський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. З 2022 року очолює тренерський штаб національної збірної ЦАР.

Найдосвідченіший гравець в історії збірної Камеруну. На його рахунку 137 матчів у футболці національної збірної. Сонг володар рекорду по числу проведених матчів на Кубках африканських націй — 35 матчів на 5 турнірах (двічі, в 2000 і 2002 вони були переможними), а також перший африканець, що зіграв на чотирьох чемпіонатах світуРигобер Сонг стал первым африканцем, сыгравшем на 4-х мундиалях.

Клубна кар'єра У дорослому футболі дебютував 1992 року виступами за команду «Тоннер».

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу французького «Меца», до складу якого приєднався 1994 року. Відіграв за команду з Меца наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Меца», був основним гравцем захисту команди.

Влітку 1998 року став гравцем клубу італійської Серії А «Салернітана», але провів в команді лише півроку.

Зазнавши невдачі в спробі отримати Коліна Гендріа, на початку 1999 року тренер «Ліверпуля» Жерар Ульє запросив в свій клуб Сонга, заплативши за трансфер 2,7 млн фунтів. Ріго був уже відомий громадськості, перш за все, завдяки двом червоним карткам на чемпіонатах світу. Дебют Сонга за «Ліверпуль» відбувся 30 січня 1999 року. Мерсисайдці програли «Ковентрі Сіті» з рахунком 1:2, проте, Ріго був досить прихильно прийнятий вболівальниками, які навіть вигадали кричалку «We've only got one Song». Проте основним гравцем камерунець стати так і не зумів, зігравши лише в 38 матчах за «червоних».

В кінці 2000 року перебрався в столичний клуб «Вест Гем Юнайтед» за 2,5 млн фунтів, де мав замінити основного захисника команди Ріо Фердінанда. Однак, зміна команди не вирішила проблем, Сонг все так само не міг закріпитися в основі команди Прем'єр-ліги. Через це камерунець відправився в оренду в німецький «Кельн», після чого, в 2002 році, був проданий до французького «Ланса», де провів два сезони у Лізі 1.

Влітку 2004 року уклав контракт з турецьким «Галатасараєм»РИГОБЕР СОНГ. БИОГРАФИЯ, у складі якого став основним центральним захисником разом з хорватом Стєпаном Томасом. У стамбульській команді провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця і двічі вигравав національний чемпіонат (2005/06, 2007/08) та одного разу Кубок Туреччини (2004/05). Під час сезону 2006/07 Сонг посварився прямо під час гри з наставником команди Еріком Геретсом. Хоча Сонг вибачився за інцидент і публічно і в приватному порядку, Геретс не відступив і гравець залишився поза грою. Лише з приходом нового тренера Карла-Гайнца Фельдкампа в сезоні 2007/08, Сонг знову став важливим членом команди і її новим капітаном. Однак після його повернення з Кубка африканських націй він опинився на лаві через травму. За час його лікування пара центральних захисників Емре Гюнгор—Сервет Четін витіснили камерунця з основи і допомогли виграти клубу 16-й чемпіонський титул. Після цього Сонг вирішив залишити команду в кінці сезону 2007/08.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Трабзонспор», за команду якого виступав протягом 2008—2010 років, а в останньому сезоні також був капітаном.

Виступи за збірну Виступав за збірні Камеруну різних вікових категорій. У віці 16 років він став капітаном камерунської збірної для гравців молодше 20 роківСонг, Ригобер.

1993 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Камеруну в товариському матьчі проти збірної Мексики. Вже наступного року він грав у складі першої команди Камеруну на чемпіонаті світу 1994 року у США. Тренер Камеруну Анрі Мішель не раз зізнавався, що ніколи раніше не зустрічав такого впевненого в собі футболіста. Проте, на «мундіалі» в 1994 році він був видалений з поля в матчі проти Бразилії, ставши у віці 17 років наймолодшим гравцем, коли-небудь видаленим в чемпіонаті світу№4 Ригобер Сонг. В підсумку ж камерунці на чолі з ветераном Роже Мілла не змогли вийти з групи, але різниця у 24 років і 42 днів між Мілла (42 років і 35 днів) і 17-річним Сонгом (17 років і 358 днів) стала (і залишається) найбільшим розривом у віці між двома гравцями однієї команди в історії чемпіонатів світу.

Коли ж на наступному чемпіонаті світу 1998 року у Франції його видалили в грі з Чилі, Сонг удостоївся сумнівної честі стати першим гравцем, які отримували червоні картки на двох чемпіонатах світу. Щоправда, між двома чемпіонатами світу Рігобер зіграв на двох континентальних першостях — Кубку африканських націй 1996 року у ПАР і Кубку африканських націй 1998 року у Буркіна Фасо, але результати команди були невтішні. Натомість наступні КАН 2000 року у Гані та Нігерії і 2002 року у Малі стали для Рігобера і його збірної тріумфальними — на обох турнірах команда здобула золото. Перемога на КАН-2000 дозволила камерунцям вперше в своїй історії пробитись на розіграш Кубка конфедерацій 2001 року в Японії і Південній Кореї, де, щоправда, збірна разом з Сонгом не змогла вийти з групи.

Наступного року на чемпіонаті світу 2002 року в тій таки Японії і Південній Кореї Камерун з Сонгом знову не змогли подолати груповий етап, зігравши внічию 1:1 з Ірландією, перемігши 1:0 Саудівську Аравію і програвши 0:2 Німеччині.

Наступним великим турніром для Сонга став розіграш Кубка конфедерацій 2003 року у Франції, де Камерун посів перше місце у групі після перемоги над Бразилією (1:0) і Туреччиною (1:0) та нічиєї зі Сполученими Штатами (0:0). Захисник вивів у статусі капітану свою команду на півфінал проти збірної Колумбії. На 72-й хвилині гри давній друг Сонга, Марк-Вів'єн Фое, звалився в центральному колі. Фое помер у той же день через гіпертрофічну кардіоміопатію. Камерун в підсумку виграв ту гру 1:0, але програв Франції у фіналі у додатковий час 0:1.

Після цього Сонг зіграв у чотирьох поспіль континентальних першостях — 2004 року у Тунісі, 2006 року в Єгипті, 2008 року у Гані, де разом з командою здобув «срібло», і 2010 року в Анголі. Причому під час Кубка Африки-2006 Сонг встановив рекорд Камеруну за кількістю матчів, проведених за національну команду цієї країни.

Останнім великим турніром для Рігобера став чемпіонат світу 2010 року у ПАР, де він вийшов на заміну замість Ніколя Н'Кулу в заключному матчі групового етапу проти Нідерландів (1:2), ставши першим африканцем, що зіграв на чотирьох чемпіонатах світуРігобер Сонг увійшов в історію чемпіонатів світу. Відразу після турніру, 1 серпня 2010 року, завершив ігрову кар'єру у клубі і збірній. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 18 років, провів у формі головної команди країни 137 матчів, забивши 4 голи.

Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 6 жовтня 2015 року, очоливши тренерський штаб збірної ЧадуRigobert Song, sélectionneur du Tchad, www.sofoot.com, 26 octobre 2015..

Статистика

Клубна

|1994/95||rowspan="4"| «Мец»||rowspan="4"|Дивізіон 1||24||2||-||-||-||-||-||-||24||2 |- |1995/96||37||0||-||-||-||-||-||-||37||0 |- |1996/97||34||0||-||-||-||-||-||-||34||0 |- |1997/98||28||1||-||-||-||-||-||-||28||1

|1998/99|| «Салернітана»||Серія A||4||1||-||-||-||-||-||-||4||1

|1998/99||rowspan="3"| «Ліверпуль»||rowspan="5"|Прем'єр-ліга||13||0||-||-||-||-||-||-||13||0 |- |1999/00||18||0||-||-||-||-||-||-||18||0 |- |2000/01||3||0||-||-||-||-||1||0||4||0 |- |2000/01||rowspan="2"| «Вест Гем Юнайтед»||19||0||1||0||2||0||-||-||22||0 |- |2001/02||5||0||-||-||1||0||-||-||6||0

|2001/02|| «Кельн»||Бундесліга||16||0||3||1||-||-||-||-||19||1

|2002/03||rowspan="2"| «Ланс»||rowspan="2"|Ліга 1||35||3||-||-||-||-||8||1||43||4 |- |2003/04||28||0||-||-||-||-||4||0||32||0

|2004/05||rowspan="4"| «Галатасарай»||rowspan="6"|Суперліга||32||2||-||-||-||-||-||-||32||2 |- |2005/06||29||1||2||0||-||-||2||0||33||1 |- |2006/07||25||1||-||-||1||0||7||0||33||1 |- |2007/08||22||0||2||1||-||-||8||1||32||2 |- |2008/09||rowspan="2"| «Трабзонспор»||28||0||3||0||-||-||-||-||31||0 |- |2009/10||18||0||5||1||-||-||2||1||23||2 186||6||-||-||-||-||-||-||?||? 4||1||-||-||-||-||-||-||?||? 57||0||-||-||-||-||-||-||?||? 16||0||-||-||-||-||-||-||?||? 136||4||-||-||-||-||-||-||?||? 417||11||-||-||-||-||-||-||?||?

Збірна

|1993||1||0 |- |1994||6||0 |- |1995||2||0 |- |1996||5||0 |- |1997||7||0 |- |1998||12||1 |- |1999||3||1 |- |2000||13||0 |- |2001||10||0 |- |2002||15||0 |- |2003||7||0 |- |2004||11||1 |- |2005||7||1 |- |2006||7||0 |- |2007||6||0 |- |2008||12||0 |- |2009||7||0 |- |2010||4||2 |- !Всього||137||4 |} Матчі за збірну

Особисте життя Його двоюрідний брат Алекс Сонг, також гравець збірної Камеруну, виступав за лондонський «Арсенал» та «Барселону».

Титули і досягнення Володар Кубка французької ліги (1): «Мец»: 1995–96 Володар Кубка Туреччини (2): «Галатасарай»: 2004–05 «Трабзонспор»: 2009–10 Чемпіон Туреччини (2): «Галатасарай»: 2005–06, 2007–08 Володар Кубка африканських націй (2): Камерун: 2000, 2002 Срібний призер Кубка африканських націй: 2008

Примітки

Посилання