Зоо́нім (від — тварина та — ім'я) — власна назва виду, вікостатевої групи або й окремої особини тварин. Прізвисько для тварин.
З погляду мотивованості всі клички тварин поділяються на мотивовані та немотивовані. Основними мотивуючими ознаками зооніма виступають переважно колір шерсті тварини: Біла, Ряба; особливості анатомічної будови: Горбата, Безхвоста; особливості поведінки: Дикун, Вертуха. Крім цих типових ознак зустрічаються і випадки оказіональних утворень. Найпоширенішими прикладами мотивованих кличок є "Рябко", "Сірко", "Мурчик".
Існують такі різновиди зоонімів, як кіноніми (від - пес та оніму χύνός - назва) — клички собак, феліноніми — клички котів, гіппоніми — клички коней тощо.
Значення в класифікаціях Зооніми нерідко стають основою для формування назв таксонів: видів, а інколи й родів. Прикладами того, як побутові назви стали загально визнаними назвами зоологічних таксонів:
кумка, також джерелянка — одна з назв роду безхвостих амфібій Bombina зінське щеня — одна з назв гризуна, відомого також як сліпак перегузня — видова назва хижого ссавця Vormela peregusna бабак — рід гризунів родини вивіркових (Sciuridae) нічниця — назва одного з родів кажанів.
Традиційні українські клички песиків (самців) Сірко́, Рябко́, Бровко́, Гнідко́, Сивко́, Во́вк, Вовку́н, Во́вчик, Гавку́н, Га́вчик, Га́рчик, Ґу́дзик, Ко́ржик, Ласу́н, Лиско́, Лю́тий, Я́рчик, Козачо́к, Шква́рка, До́вбуш, Вітрого́нМотивація кличок в українській зооніміці - Топтун, В. М. // Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя. Наукові записки, серія: Філологічні науки. Ніжин, 2008. - стор 159-165
Традиційні українські клички сучок (самиць) За́йда, Руда́, Ру́та, Бу́лька
Традиційні українські клички котиків (самців) Ко́цький, Му́рчик, Гультя́й, Левко́, Мазу́н, Ру́дик, Сіри́й, Си́вий, Сніжо́к, Малю́к
Традиційні українські клички кицьок (самиць) Ко́цька, Ма́ня, Ма́нька, Му́рка, Ли́пка, Ли́са, Ряба́, Си́ва
Див. також Прізвисько Псевдонім Вернакулярна назва тварин Синоніми у зоологічній систематиці в українській мові
Примітки
Джерела Українська мова. Енциклопедія. К., 2000. — с.194. Топтун, В. М. Зооніми в творчості Олександра Олеся. // Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя. Наукові записки, серія: Філологічні та історичні науки. Ніжин, 1999. - стор 65-67 Топтун, В. М. Зооніми в складі фразеологічних одиниць (за матеріалами роману М. Стельмаха " Дума про тебе") / В. М. Топтун // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету імен іМиколи Гоголя. Сер. Філологічні науки. – 2003. – стор 24-26. Мотивація кличок в українській зооніміці - Топтун, В. М. // Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя. Наукові записки, серія: Філологічні науки. Ніжин, 2008. - стор 159-165 Взаємозв'язки антропонімів та зоонімів в українських говорах Чернігівщини - Топтун, В. М. // Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя. Наукові записки, серія: Філологічні науки. Ніжин, 2010. - стор 75-77 Посилання