Тарфая (, раніше Вілья-Бенс, ) — невелике місто на південному заході Марокко. Лежить на узбережжі Атлантичного океану в регіоні Ель-Аюн — Сакія-ель-Хамра. У 1975 році з міста почався Зелений марш. Поруч із Тарфаєю знаходитися національний парк Хеміссет. Місто є центром Сектору Тарфая.
Опис Тарфая знаходиться в регіоні Ель-Аюн-Буждур-Сегієт-ель-Хамра, на атлантичному узбережжі країни. Розташований за 100 км на північ від Ель-Аюна, за 213 км на північний захід від міста Тан-Тан, 340 км від Гельміму, 540 км від Агадіру та за 985 км від Касабланки. Раніше місто було адміністративним центром іспанського анклаву Сектор Тарфая, або Мис Хубі (), переданого Марокко в 1958 році після війни Іфні. Населення за даними на 2012 рік становить 5925 осіб; за даними переписом 2004 року — 5615 чоловікWorld Gazetteer website.
Історія У 1882 році місце, де зараз знаходиться Тарфая, було захоплено англійцями, що побудували тут торговий пост Каса-дель-Мар (), руїни якого збереглися до наших днів. Це викликало невдоволення кочівників, які звернулися до султана Марокко Хасану I, який домовився з англійцями, і останні в 1885 році пішли з Тарфаї. В 1912 році був укладений договір Іспанії і Франції з султаном Марокко, за яким сектор Тарфая перейшов під контроль Іспанії, і 29 липня 1916 року губернатор Ріо-де-Оро Франсиско Бенс офіційно ввів туди війська. За його іменем місто називалося Вілья-Бенс.
У листопаді 1975 року в околицях Тарфаї, як найближчого до кордону Західної Сахари міста Марокко, був розбитий наметовий табір учасників Зеленого маршу, в якому жили до 350 тисяч людей. Площа табору досягала 70 км2 Werner von Tabouillot, Der Grüne Marsch im Lichte des Völkerrechts, München 1990, ISBN 3-88259-724-0 .
На початку 2008 року було відкрито поромне сполучення між Тарфаєю та Пуерто-дель-Росаріо на іспанському острові Фуертевентура. Пором «Ассаламу» іспанської компанії Naviera Armas здійснював три рейси на тиждень. Це було перше в історії поромне сполучення між атлантичним узбережжям Марокко і Канарськими островами. Навіть до відкриття поромної лінії почалося пожвавлення в економіці Тарфаї, пов'язане з очікуванням попиту на різні види сервісу серед водіїв вантажівок. Однак сполучення було призупинено на невизначений час після того, як 30 квітня 2008 року «Ассаламу», зробивши невдалий маневр, затонула прямо у порту Тарфаї.
Аеропосталь і Сент-Екзюпері У 1927 році Аеропосталь почала використовувати аеродром Мис Хубі для проміжних доставок при доставці пошти на лінії Париж — Дакар. Організація всієї лінії була доручена Дідьє Дора (), а начальником служби у Вілья-Бенс став майбутній відомий письменник Антуан де Сент-Екзюпері. Останній перебував у місті 18 місяців, провівши з кочовими племенами переговори про звільнення захоплених в полон пілотів Аеропосталь, а також написав свій перший роман, «Південний поштовий» (назва в іншому перекладі — «Пошта на південь»). 28 вересня 2004 року в Тарфаї був відкритий музей на честь письменника. У місті також є пам'ятник де Сент-Екзюпері.
Галерея
Примітки