Гур'євськ () — місто в Російській Федерації, у Калінінградській області, Гур'євському міському окрузі. Входить до складу Гур'євського міського поселення. Населення — 14 195 осіб (2015 рік). До 1945 року було німецьким прусським містом Нойга́узен (). Відоме під цією назвою з 1262 року. Виникло на базі тевтонського Нойгаузенського замку. Входило до складу держави Тевтонського ордену (1262—1525), Прусського герцогства (1525—1701) і королівства (1701—1871). У 1871—1918 роках адміністративно належало до Східнопрусської провінції Німецької імперії. У часи Веймарської республіки (1918—1933) та Нацистської Німеччини (1933—1945) так само належало до східнопрусських міст. Під час Другої Світової війни окуповане радянськими військами в ході Східно-Прусської операції (28 січня 1945). За рішенням Потсдамської конференції приєднане до СРСР (РСФСР) разом із більшою частиною Східної Пруссії. 1946 року перейменоване на Гур'євськ на честь російського генерал-майора Степана Гур'єва, убитого німецькими захисниками Піллау в ході Східно-Прусської операції. Після розвалу СРСР (1991) перебуває у складі Російської федерації. За радянсько-російського панування зазнало сильної русифікації.
Галерея
Примітки
Джерела Daniel Heinrich Arnoldt: Kurzgefaßte Nachrichten von allen seit der Reformation an den lutherischen Kirchen in Ostpreußen gestandnen Predigern. Königsberg 1777, S. 36–38. Leopold Krug: Die Preussische Monarchie; topographisch, statistisch und wirthschaftlich dargestellt. Nach amtlichen Quellen. Teil I: Provinz Preussen. Berlin 1833, S. 60, Ziffer 18, und S. 67, Ziffer 31. Karl Emil Gebauer: Kunde des Samlandes oder Geschichte und topographisch-statistisches Bild der ostpreußischen Landschaft Samland. Königsberg 1844, S. 97–99, Ziffer 14. G. Gerullis: Die altpreußischen Ortsnamen. Berlin, Leipzig 1922 Hans Heinz Diehlmann: Die Türkensteuer im Herzugtum Preußen 1540, Band 1 Fischhausen- Schaaken- Neuhausen- Labiau. Verein für Familienforschung in Ost- und Westpreußen, Hamburg 1998 Mikkels Klussis: Deutsch-Prußisches Grundwörterbuch. Institut Européen des Minorités Ethniques Dispersées mit Unterstützung des deutsch-prußischen Vereins Tolkemita, Vilnius 1999