ReBoot (МФА: . ) — перший в історії мультсеріал з повністю комп'ютерною графікою. Створений канадською компанією . Перший епізод було випущено 1994 року.

В Україні транслювався з 3 січня до 26 лютого 2003 року на телеканалі ICTV під назвою «Повторне завантаження» (). Було показано перші три сезони.

Концепція світу Дія серіалу відбувається в цифровій реальності комп'ютера (системі «Мейнфрейм»), судячи зі всього, домашнього, оскільки на комп'ютері часто запускаються ігри. Реальність населена великою кількістю істот, найрозвиненішими з яких є людиноподібні спрайти (модулі). З ними співіснують біноми, живі цифри, особистості-предмети та деякі інші види. Є й тварини, одні з яких нагадують реальних, інші ж ні. Найнижчою формою життя є нулі — червоподібні нерозумні істоти — все, що лишається від мешканців систем у разі невдалого результату гри чи іншого катаклізму. Майже всі процеси в комп'ютері: віруси, ігри та вилітання, відмова системи, підключення до Інтернету, дії користувача — проєктуються на світ персонажів: віруси мають вигляд інфернальних істот, ігри опускаються з неба на місто великими фіолетовими кубами, вихід у мережу має вигляд сферичного порталу. Більшість (але не всі) персонажів мають імена з комп'ютерної термінології. Потрапляючи до ігор, персонажі перевтілюються в ігрових ботів. І оскільки користувачеві найчастіше дістаються позитивні (відносно світу гри) персонажі, то герої найчастіше приймають бік зла: тюремників, зомбі, інопланетян. Представлені в серіалі ігри поділяються на архетипові (що містять загальні мотиви конкретного жанру: гонки, спорт, війна, мультяшки) та алюзії на ігри, що існують у реальному світі (Castle, Carmageddon, Blood, Mortal Kombat, Покемон). У четвертому сезоні також було показано, як герої грають у гру про Остіна Паверса — попри те, що вона є вказівкою на реальний фільм, насправді такої гри не існує.

Концепція світу навмисно не відповідає реальному стану справ. Наприклад, персонажі неодноразово кажуть, що секунда для них — довгий період часу, з чого випливає, що вони живуть у швидшому часі, ніж люди. Проте час між завантаженнями ігор користувачем не є історично великим, а у власне іграх час навіть іще швидше, що зробило б неможливою участь у іграх реального часу живої людини. За весь серіал користувач жодного разу не запускав одну й ту саму гру двічі (хоча за кадром він це робив). Не використовуються збереження: гра запускається з метою бути пройденою за один раз і з одним набором життів. У системі відсутній антивірус, замість нього використовуються абстрактні антивірусні команди одноразової дії. Є фаєрвол, як зовнішній, так і інвертований — призначений для ізоляції частини системи, наприклад, разом з полоненими вірусами. Одного разу графічний редактор (алюзія на Paint і Photoshop) було використано вірусом як зброю. Боротьбою з вірусами та налаштуванням мережі займаються мешканці системи, а не користувач. З іншого боку, все, що виконують мешканці системи, залежить від користувача — це може бути алюзією на божественний вплив. Нарешті, з точки зору героїв комп'ютер ніколи не вимикається, оскільки вони існують тоді й тільки тоді, коли система функціонує. Ці, а також інші розбіжності з фізикою є своєрідним фарсом, який став сюжетотвірною та стилістичною ланкою серіалу, що створив власний культурний пласт у період зародження масового інтересу до комп'ютерів у підлітків 90-х — початку 2000-х років.

Сюжет

Перший сезон Кожний епізод першого сезону є самостійною історією, за винятком двочастинного фіналу. Коли Юзер завантажує гру, на довільне місце у Мейнфреймі опускається гральний куб, запечатуючи його від решти системи й перетворюючи на ігровий пейзаж. Боб часто заходить у гру, перезавантажується як її персонаж і б'ється з персонажем Юзера за збереження сектору. Якщо Юзер перемагає у грі, то сектор під кубом руйнується, а спрайти та біноми, що були всередині, перетворюються на червоподібних паразитів, що харчуються енергією — нулів. Коли це стається, то про них кажуть «занулені».

Другий сезон Перші чотири епізоди такі ж самостійні, як і епізоди першого сезону, а п'ятий епізод «Пофарбовані вікна» () розпочинає тривалу сюжетну арку. Арка розкриває, що Гексадесімал і Мегабайт — суродженці, та вводить зовнішню загрозу для Мейнфрейму — Павутиння, починаючи з моторошних згадок в епізодах «Високий код» () і «Пофарбовані вікна». Шостий епізод «Андреа» () також вводить нову, титульну персонажку. Творець Гевін Блер сказав, що перехід до довшої арки уможливило «скидання кайданів ABC та їхніх BS&P» після скасування. Останній епізод розкриває назву Мегабайтових кораблів — ABC.

Створіння з Павутиння входить у Мейнфрейм крізь люстерко Гексадесімал (яке луснуло з вини Теле-Майка), і зв'язується з нею. Нулі Мейнфрейму спонтанно реагують і обгортають її, утворюючи чудовисько на ім'я Нульзілла, якого долають і нейтралізують захисники Мейнфрейму. Павутинне створіння знаходить Мегабайта, підкорює його та примушує до злиття з Гексадесімал, утворюючи супервірус наступного покоління — Гігабайта. Гігабайта зрештою також нейтралізують, але Павутинне створіння тікає до нетрів Мейнфрейму, де починає красти енергію задля виживання та зростання. Миша, найманка й давня Бобова подружка, допомагає знайти Павутинне створіння, але мало не гине від бомби, закладеної її працедавцем Турбо. Вибух створює «розрив» (нестабільну енергетичну аномалію), який Павутинне створіння стабілізує в портал до Павутиння. Захисникам Мейнфрейму доводиться співпрацювати з Мегабайтом і Гексадесімал задля зачинення порталу. Армія поліції ЦП стикається зі вторгненням створінь із Павутиння. Посеред хаосу Мегабайт зраджує союз (ЦП називають ABC «віроломними псами!» ()), розбиває Бобів інструмент Ґлітча та відправляє його до порталу в Павутиння перед його зачиненням.

Третій сезон Спочатку думали, що завершать другий сезон фільмом. Він мав назву «Виникання Терабайта» () і мав містити флешбеки руйнування міста-близнюка Мейнфрейма. Його закинули, але більшість напрацювань використали у четвертому сезоні.

Ензо, якого Боб нещодавно оновив до кандидата у вартові під час навали Павутиння, захищає Мейнфрейм від Мегабайта та Гексадесімал, разом із Дот і Андреа. Коли Ензо заходить у гру, яку нездатний виграти, він, Андреа та Фріскет перемикають свої значки в режим ігрового спрайту та залишають Мейнфрейм разом із грою. Прискорений ігровий час впливає на дорослішання Ензо й Андреа. Подальші епізоди показують уже дорослі версії Ензо й Андреа, котрі перебувають у романтичних стосунках, мандруючи від системи до системи в пошуках Мейнфрейма. Старший Ензо приймає ймення «Матрикс» (його з Дот прізвище), носить зброю під назвою «Кулемет» () і Бобів пошкоджений Ґлітч. Час, проведений в іграх і поза Мейнфреймом загартував Матрикса й Андреа: Матрикс розвинув патологічну ненависть до вірусів і виріс у м'язистого антигероя, котрий спершу стріляє, а потім питає, тоді як Андреа стала врівноваженою воїтелькою. З розвитком сезону, Матрикс і Андреа возз'єднуються з Бобом та екіпажем «Зухвалої кобили» (), і повертаються до Мейнфрейму, який уже майже зруйнували Мегабайт і його сили. Група возз'єднується з опором на чолі з Дот, а тоді прямує до Штаб-квартири () на фінальний бій із Мегабайтом. Матрикс долає Мегабайта, але той встигає спричинити крах системи. Всі проблеми фіналу в Мейнфреймі вирішує Юзер, перезавантаживши систему й відновивши все так, як було для протагоністів, за єдиним винятком: молодший і старший Ензо тепер співіснують, оскільки Матриксів значок усе ще в режимі «Ігрового спрайту», через що система не розпізнала його належним чином під час перезавантаження, і відновила його молодшу резервну копію.

Четвертий сезон Після завершення третього сезону, 2001 року було випущено два телефільми: «», який розв'язує проблему вартових, що постала у третьому сезоні (та використовує багато чого з «Виникання Терабайта», ) та «», який повертає роз'їденого й мутованого Мегабайта у кліфгенгерному закінченні. Ці два фільми розкривають більшість історії Мейнфрейма: утворення Загублених Кутів (), прибуття Боба до системи та походження Мегабайта й Гексадесімал. Фільми завершуються Мегабайтовим пануванням у Штаб-квартирі, а персонажі розділені й ось-ось будуть упольовані. Розкривається, що нулі досі мають свої колишні тяму й розум: саме так герої спромоглися помістити нуля, котрий був батьком Дот, у робота, дозволивши йому пересуватися та розмовляти майже як раніше.

Початкові плани четвертого сезону три фільми, розділені на 12 епізодів, та завершальний 13-й музичний спецепізод. Через зміни угод і бюджету серіал скоротили до 8 епізодів. Наступним був план 30-хвилинних епізодів. Які зрештою скоротили до 21 хвилини для мовлення, а додаткові сцени додали до версій фільмів для DVD. Всупереч бажанню сценаристів, ці сцени були вирізані зі сценаріїв, а згодом і 8 епізодів були переписані на завершення кліфгенгером.

Творець Гевін Блер публічно відмовився розкрити плани фінальних епізодів на випадок, що у нього колись з'явиться шанс розв'язати кліфгенгер.

Персонажі Боб () Молодий страж (спочатку стажист) під номером 452. Улюблена фраза — «Погано, ДУЖЕ погано!» (). Потрапив до Мейнфрейму, переслідуючи Гігабайта — вірусу, що утворився з конвойованого Бобом з напарником Кілобайта. Вірус прорвався до Мейнфрейму через браму, відкриту професором Матриксом, і спричинив вибух, який знищив місто-близнюк () Мейнфрейму. Боб — ідеаліст, який вважає, що віруси можна перепрограмувати у звичайних спрайтів (врешті-решт з'ясовується, що він мав рацію), тому не дозволяє посланцям Суперкомп'ютера (раді стражів) провести цілковиту зачистку. Мейнфрейм не має постійного виходу до Мережі, і Бобу дозволяють провести його сміливий експеримент. Непоганий боєць, до свого трагічного «вильоту» з Мейнфрейму не програв жодної гри. Разом зі своїм напарником — Глітчем, успішно бореться як з вірусами, так і з Юзером. Потрапивши до Павутиння () без захисту, трансформувався і став схожим на місцевих її мешканців — монстрів Павутиння. Для подолання захисту Миші, що оточував Мейнфрейм, пішов на безпрецедентні заходи — злився зі своїм пошкодженим інструментом — Глітчем. Результуюча істота за своїми здібностями набагато перевершує будь-якого стража, але пошкодження Глітча призвели до того, що злиття вийшло неповним і Боб мало не загинув. Намагаючись розділитися, він впав у енергетичну кому. За допомогою решти інструментів, Глітч і Боб змогли розділитися. Причиною збою виявився Мегабайт, котрий зумів не лише пошкодити Глітча, а й викрасти частину коду стража. Після розділення і відновлення коду Боб став помітно сильнішим, а Глітч отримав оновлення. Як повноправний страж Боб досить добре розвинений фізично і непогано підкований інтелектуально. Та помітно наївний. Його основна зброя-друг-універсальний прилад — Глітч, інструмент, що трансформується. Особисті інструменти мають лише кілька стражів, вони самі обирають собі партнера. Глітч перейшов до Боба від напарниці, що загинула. Найкорисніша здатність інструмента — відкривати стабільні портали у будь-яку точку Мережі.

Ім'я Боб творці обрали після перегляду одного з епізодів британського ситкому «Чорна гадюка», де Ровен Аткінсон ефектно застосував це ім'я. Боба озвучували Майкл Бен'яер (1-й і 2-й сезони) і Ієн Джеймс Корлетт (3-й і 4-й сезони). Однак у четвертому сезоні Бен'яер повернувся до ролі, озвучивши спершу Мегабайта, замаскованого під Боба, а потім і самого Боба після його роз'єднання з Глітчем. Дот Матрикс ()