Янкі () — назва жителів Нової Англії; пізніше, в ширшому сенсі — жителів США загалом. Значення варіюється залежно від контексту, історичного періоду та географії використання. Термін набув поширення у XVIII столітті.
За межами США використовується на позначення мешканців країни загалом. Усередині США стосується переважно людей із півночі, особливо жителів Нової Англії, або їхніх нащадків чи просто пов'язаних сильними культурними зв'язками із колоніальною спадщиною і традиціями, незалежно від місця проживання. У межах Нової Англії термін використовують для позначення нащадків британських колоністів, консервативних людей «старого гарту», іноді аж до негативного забарвлення слова у відтінок ретроградності. Під час Війни за незалежність у Північній Америці 1775—1783 — прізвисько, що вживалося британськими солдатами щодо повстанців. З часів Громадянської війни 1861—1865 — прізвисько жителів північних штатів.
Початок поширення
Із приводу походження слова немає єдиної думки. У 1758 році британський генерал Джеймс Вольф ужив його до своїх солдатів — уродженців Нової Англії. З цього часу поступово поширювалося саме у цьому значенні. Отож, спочатку це слово мало зневажливий відтінок і застосовувалося переважно британцями, для самоідентифікації і протиставлення себе корінним жителями колоній. Про це можна судити з карикатури, що висміює солдатів — борців за незалежність США. Важливу роль у поширенні цього слова зіграла популярна пісенька часів Війни за незалежність «Yankee Doodle», яка тепер є офіційною піснею штату Коннектикут.
Етимологічні версії
Індіанське походження Англійський словник Оксфорда вказує на одне з найбільш ранніх походжень цього слова від «eankke», що позначало боязливих людей і застосовувалося індіанцями-черокі щодо колоністів Нової Англії. Існує інша версія, що це слово походить від «yinglees» (або «yingee») — прізвиська, даного блідолицим індіанцям після війни короля Філіпа«Войны на американском континенте XVII—XIX века» с. 80 і що походило, ймовірно, від самоназви колоністів — Anglais або English. Однак лінгвісти не підтримують версії індіанського походженняMathews (1951) стр. 1896.
Європейське походження У тому ж словнику є також версія про походження від поєднання слів Jan і Kees — поширених імен серед голландських колоністів, які населяли в XVII столітті територію від сучасного Нью-Йорка до Олбані. І теж використовувалося як зневажливе прізвисько спочатку до голландських колоністів, а потім і до англійських«yankee, n and a» OED. Інша «голландська» версія була озвучена Мішелем Квіньйоном, і пов'язувалася з голландським прізвищем Janke (в англійській транслітерації: «Yanke»). Так називали тих, хто говорив англійською з характерним голландським акцентом, а пізніше назагал до носіїв північноамериканської говірки. За іншою версією, Janke є зменшувальним похідним від нижньонімецького імені Jan, а не від прізвища.
Застосування Спочатку слово застосовувалося лоялістами і британськими солдатами до корінних жителів повсталої Нової Англії, переважно щодо революційних солдатів. І служило для протиставлення двох сторін у конфлікті. Надалі поширилося й на жителів інших штатів і вже під час Англо-американської війни (1812—1815 роки) застосовувалося й до солдатів, котрі билися на території Огайо, не всі з яких були вихідцями з шести північних штатів. Однак перш за все слово стосувалося уродженців Нової Англії як цілком конкретної домінуючої етнокультурної групи, що характеризувалася характерним діалектом (говіркою), релігією, способом життя.
Під час Громадянської війни у США слово вживалося жителями Півдня для позначення протиборчої сторони (по відношенню вже до всіх жителів Півночі, передусім солдатів) і мало зневажливий відтінок. Після війни за традицією слово застосовували до уродженців Нової Англії, проте південці іноді використовували його для протиставлення себе півничанам, особливо з мігрантами з північних штатів. На початку XIX століття, аж до Другої світової війни, вживалося жителями англомовних країн (Нової Зеландії, Канади, Австралії та інших) для протиставлення себе американцям, але частіше в обрізаному варіанті (Jank). Нині вживається як глузливо-іронічне прізвисько для всіх білих громадян США.
Відбиток у культурі Янкі-Дудл Широкий вплив на побутування терміна справила пісня «Янкі-Дудл», популярна під час Війни за незалежність США (1775–1783) через використання американськими патріотами після битв під Лексінгтоном і Конкордом. Пісня також була популярна серед британських військ, створюючи образ простака Янкі, який устромив пір'ячко собі в капелюха й думав, що це стильно. В 1978 «Янкі-Дудл» стала офіційною піснею штату Коннектикут.STATE OF CONNECTICUT, Sites ° Seals ° Symbols ; Connecticut State Register & Manual
Див. також Брат Джонатан Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура Янкі Дудл Денді Дядько Сем Кокні Антиамериканізм
Примітки
Посилання