Коморницька культура — археологічна культура, що існувала на території Польщі в епоху раннього і середнього мезоліту та в Західній Білорусі в IX—VII стст. до н. е.. Назву дав в 1965 році Стефан Кароль Козловський згідно епонімічної стоянки «Коморниця» в Мазовії. Іноді культуру називають «Нарвський цикл».
Походження і зникнення Розвиток культури охоплює період близько 8-5 тисяч років тому. Найдовше культура існувала на території Сілезії. Після зникнення свідерської культури на територію сучасної Польщі прибули групи мезолітичного населення з території Німецької низовини, пов'язані з мезолітичною культурою Дуфензеє.
Зникнення культури пов'язано з технологічними змінами, в тому числі збільшенням кількості мікролітів, а також з міграцією на її територію представників культури Свердборг, в результаті чого виникає нова гібридна хойницько-пеньківська культура.
Область поширення
Культура займала більшу частину сучасної Польщі, за винятком її північно-східної частини. Окремі коморницькі пам'ятники зустрічаються на теренах Західної Білорусі, а також Прип'ятського Полісся. Належала до північного (нордичного) кола мезолітичних культур.
Сукупність культурних явищ, пов'язаних з даними колом, охоплює райони, розташовані між Англією, яка під час пребореального голоцену ще була пов'язана з материком через Доггерланд (південнобалтийський шельф у той час був затоплений лише в Атлантиці) і Білоруссю. Ця сукупність охоплювала регіони Англії (культури Стар-Карр), Нідерланди, Німеччину (культура Дуфензеє), Данію (культура Маглемозе), і райони Польщі (Коморницька культура).
Характерні артефакти
Технологія обробки кремнію заснована на експлуатації одно- і двоплощадочних нуклеусів технікою прямого удару твердим або м'яким відбійником. Основний тип заготівлі — відщепи і нерегулярні пластини. Характерний набір мікролітів — пластинки з усіченим кінцем за допомогою ретуші (типу Коморниця), пластинки з притупленим ретушшю краєм (типу Ставинога і ланцетоподібні), широкі трикутники. Серед інших знарядь — короткі скребки, різці, проколки. Кістяний інвентар практично відсутній в археологічному матеріалі (через погану збереженість), за винятком одиничних знахідок рогових мотик, іноді прикрашених орнаментом.
Поселення Стоянки розташовувалися в дюнах і на річкових терасах і могли бути як багатонаметовими (основні табори), так і «супутниковими», меншими. Більші угруповання можуть свідчити про повернення в ті ж місця проживання в довгостроковій перспективі.
Господарство і суспільство Господарство Коморницької культури було мисливсько-збиральним, на деяких територіях більш важливу роль відігравало рибальство. Також Коморницьке населення видобувало охру в околицях Гжибові-Гури.
Джерела
Жилин М., Костяная индустрия мезолита. 2001. Janusz K. Kozłowski, Wielka Historia Świata, t. I Świat przed «rewolucją» neolityczną, Fogra, Kraków 2004. Janusz K. Kozłowski, Archeologia Prahistoryczna, t. I Starsza Epoka Kamienia, Nakładem Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków 1972. Janusz K., Kozłowski, Stefan K. Kozłowski: Epoka kamienia na ziemiach polskich, PWN, Warszawa 1977. Piotr Kaczanowski, Janusz K. Kozłowski, Wielka Historia Polski, t.1 Najdawniejsze dzieje ziem polskich (do VII w.), Fogra, Kraków 1998. Janusz K. Kozłowski (opracowanie naukowe), Encyklopedia historyczna świata, t. I Prehistoria, Agencja Publicystyczno-Wydawnicza Opres, Kraków 1999. Bolesław Ginter, Janusz K. Kozłowski, Technika obróbki i typologia wyrobów kamiennych paleolitu, mezolitu i neolitu (wyd. III), PWN, Warszawa 1990.
Посилання Развитие природной среды и культурно-хронологическое деление мезолита лесной зоны Восточной Европы, Глава 1