Сольпуги, або фаланги (Solifugae) — ряд (або підклас) тварин класу павукоподібні. Хижі, здебільшого великі членистоногі (5-7 см). Відомо близько 1100 видів, які зустрічаються у посушливому тропічному кліматі, іноді — в теплих регіонах помірних широт. В Україні відомий 1 вид.
Будова тіла Тіло витягнуте, кремезне, волохате. Головогруди не містять останніх двох сегментів грудей — дві задні пари ніг кріпляться до вільних сегментів. Черевце складається з 10 сегментів.
Хеліцери великі, з потовщеним основним члеником, несуть клішні. Педипальпи довгі, подібні до ніг, але несуть на кінці клейкі потовщення замість кігтиків: так звану присоску, або присосний орган .
Фізіологія Дихальна система складається з гарно розвинених трахей. Отруйні залози відсутні.
Запліднення сперматофорне. Самиця відкладає від 20 до 300 яєць у спеціальну нірку. Деякі види вигодовують німф. Німфи линяють близько 9 разів до дорослої форми.
Спосіб життя Активні хижаки, що нападають на здобич, міцно тримають її, а потім розшматовують хеліцерами. Полюють на комах, павуків, пташенят.
Активні зазвичай вночі, деякі види денні.
Поширення Сольпуги поширені в теплих посушливих регіонах Старого і Нового світу. Окремі види (як, наприклад південносхідноазійський можуть мешкати й в тропічному лісі.
В Україні 1 вид — сольпуга звичайна (Galeodes araneoides).
Різноманіття і походження Відомо близько 1100 видів, об'єднаних у 141 рід та 12 родин. Найбільша сольпуга — Galeodes fumigatus — досягає понад 10 см у довжину.
Родини Ammotrechidae — 22 роди, 81 вид Ceromidae — 3 роди, 20 видів Daesiidae — 28 родів, 189 видів Eremobatidae — 8 родів, 174 види Galeodidae — 8 родів, 199 видів Gylippidae — 5 родів, 26 видів Hexisopodidae — 2 роди, 23 види Karschiidae — 4 роди, 40 видів Melanoblossiidae — 6 родів, 16 видів Mummuciidae — 10 родів, 18 видів Rhagodidae — 27 родів, 98 видів Solpugidae — 17 родів, 191 вид
Викопні види Відомо також 3 викопні види: Protosolpuga carbonaria Petrunkevitch, 1913 — з карбонового періоду , США (родина Protosolpugidae) Happlodontus proterus Poinar and Santiago-Blay, 1989 — з міоцен-еоценового Домініканського бурштину (родина Ammotrechidae) Cratosolpuga wunderlichi Selden, 1996 — з нижньої крейди Бразилії (родина Ceromidae)
Сольпуги та людина
Сольпуги не є отруйними для людини, а також неагресивні, зазвичай тікають. Якщо сольпуга все ж укусила людину, то може занести в рану залишки їжі, що може призвести до запалення з можливістю подальшого розвитку інфекційних захворювань.
В деяких країнах випущені марки з зображенням сольпуг.
Примітки
Література
Буруковский Р. Н. Зоология беспозвоночных: Учеб. пособие. — СПб. : Проспект Науки, 2010. — 960 с. (с. 699). — ISBN 978-5-903090-40-2 Догель В. А. Зоология беспозвоночных: Учебник / Под ред. Ю. И. Полянского. — 7-е изд., перераб. и доп. — М. : Высшая школа, 1981. — 606 с. (с. 419) Жизнь животных. В 6 т. / Гл. ред. Л. А. Зенкевич. Т. 3. Беспозвоночные / Под ред. Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1969. — 576 с. (с. 46—50) Зоологія безхребетних: Підручник / Г. Й. Щербак, Д. Б. Царічкова / за ред. В. В. Серебрякова. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2008. — 640 с. (с. 378—379). — ISBN 978-966-439-075-7 Михайлов К. Г. Общая арахнология: Краткий курс. Ч. 1. Введение. Малые отряды. — М. : Товарищество научных изданий КМК, 2011. — 65 с. (с. 51—55). — ISBN 978-5-87317-749-3 Натали В. Ф. Зоология беспозвоночных: Учебник / Под ред. Сазоновой О. Н. — 3-е изд., перераб. и доп. — М. : Просвещение, 1975. — 487 с. (с. 327) Природа Украинской ССР. Животный мир / Монченко В. И., Долин В. Г., Ермоленко В. М. и др. — К. : Наук. думка, 1985. — 240 с. (с. 55—56) Шарова И. Х. Зоология позвоночных: Учеб. пособие. — М. : ГИЦ «ВЛАДОС», 1999. — 592 с. (с. 400). — ISBN 5-691-00332-1
</div>