Зейлігер Йосип Давидович (1882, Одеса — 1968, Одеса) — радянський мистецтвознавець, архітектор, охоронець пам′яток.

Біографія Народився в 1882 році в Одесі.

У 1899 році вступив до Одеської художньої школи, яку закінчив у 1904 році з першим розрядом, як технік-архітектури. Закінчив Академію мистецтв у Петербурзі в 1915 році.

З 1919—1922 рр. — Голова Комітету охорони пам'ятників мистецтв та старовини Одеського губернського відділу народної освіти. З 1922—1923 рр. — завідувач відділу художньої освіти Одеського губвиконкому. З 1920 р. музейний інспектор.

З 1921 р. — професор Одеського інституту образотворчого мистецтва, Одеського політехнікуму образотворчих мистецтв.

У 1923—1924 рр. — ректор Одеського інституту образотворчого мистецтва, в 1924—1927 рр. — ректор Одеського політехнікуму образотворчих мистецтв.

З 1932 року викладав в Одеському інженерно-будівельному інституті.

З 1924 р. був директором Одеської галереї старовинного живопису — Одеської галереї західноєвропейського мистецтва. В 1945 р. — 1955 рр. — директор Одеського музею західного та східного митецтва.

Помер у 1968 році в Одесі. Похований на 3-му єврейському кладовищі. https://mitzvatemet.com/ru/burial155025

Примітки

Джерела Пилявский В. А. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. — 2-е изд. — Одесса: Optimum, 2010. — 276 с.  Солодова В. В. Художественная жизнь Одессы. 1920-е — 1930-е годы // «Вестник Одесского художественного музея». Принь О. В. Формування пам'яткоохоронної мережі Одеської губернії (округи, області) в 1920-х — на початку 1930-х років / О. В. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. — 2016. — Вип. 29. — С. 30–38.

Арсеньева Т. Магический дворец Абазы// Вечерняя Одесса.— 2014.— № 166 (10083-10084). — 6 ноября ///https://vo.od.ua/rubrics/kultura/31392.php Памятная дата сразу для двух одесских музеев: история открытия ОХМ и героического возвращения коллекции ОМЗВИ после войны// Прибой: новости Одессы. 2020. 06.11.// https://www.priboi.news/govorit-odessa/pamyatnaya-data-srazu-dlya-dvux-odesskix-muzeev-istoriya-otkrytiya-oxm-i-geroicheskogo-vozvrashheniya-kollekcii-omzvi-posle-vojny/