Комітет світової спадщини ЮНЕСКО ()) є підрозділом Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, що вповноважений додавати пам'ятки до списку Світової спадщини UNESCO та вилучати їх. Відповідальний за імплементацію Конвенції про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини, Комітет розпоряджається коштами Фонду всесвітньої спадщини, зокрема, надає їх країнам-учасникам Конвенції. Він має останнє слово щодо того, чи внесено об'єкт до Списку всесвітньої спадщини. Комітет розглядає звіти про стан збереження вписаних об'єктів і просить держави-учасниці вжити заходів, якщо об'єкти не керуються належним чином. Він також приймає рішення про внесення або виключення об'єктів у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Комітет складає 21 представник від суверенних державЗа інформацією вебсайту UNESCO World Heritage, States Parties вважаються країни, що підписали та ратифікували The World Heritage Convention ., обрані на шостирічний термін Генеральною Конференцією. Однак багато обраних членів Комітету добровільно скорочували для себе цей термін до 4 або 2 років. Усі члени, обрані на 17-й (2009 рік) та 18-й (2011 рік) Генеральних асамблеях, вирішили скоротити собі термін повноважень до 4 років.
Місія Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) прагне заохочувати виявлення, охорону та збереження культурної та природної спадщини в усьому світі, яка вважається надзвичайною цінністю для людства. Це втілено в міжнародному договорі під назвою Конвенція про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини, прийнятому ЮНЕСКО в 1972 році.
Місія:
Заохочувати країни підписати Конвенцію про всесвітню спадщину та забезпечити охорону їхньої природної та культурної спадщини; Заохочувати держави-учасниці Конвенції номінувати об'єкти на своїй національній території для включення до Списку всесвітньої спадщини; Заохочувати держави-учасниці розробити плани управління та створити системи звітності про стан збереження їхніх об'єктів Всесвітньої спадщини; Допомагати державам-учасницям охороняти об'єкти всесвітньої спадщини, надаючи технічну допомогу та професійну підготовку; Надавати невідкладну допомогу об'єктам Всесвітньої спадщини, які знаходяться в безпосередній небезпеці; Підтримка діяльності держав-учасниць щодо підвищення обізнаності громадськості щодо збереження Всесвітньої спадщини; Заохочувати участь місцевого населення у збереженні їх культурної та природної спадщини; Заохочувати міжнародне співробітництво у збереженні нашої світової культурної та природної спадщини.
Сесії Комітет проводить щорічні сесії з метою розгляду стану Світової спадщини, заходів щодо її захисту, долучення нових об'єктів тощо. Серед заходів, що спрямовані на порятунок об'єктів — занесення їх до списку Світової спадщини під загрозою знищення та субсидії на відновлювальні роботи. Відповідальність за збереження пам'яток несуть суверенні держави, на території яких вони розташовані. В випадку продовження дій, що руйнують цінність об'єктів, або їх фізичного зникнення відбувається вилучення зі списку Світової спадщини. Наявність таких об'єктів є не лише питанням престижу країни, але й її туристичної привабливості. Двічі Комітет світової спадщини вилучав об'єкти зі списку, як такі, що втрачені.
Позачергові сесії виділені та мають скорочення (пс)
СесіїРікДатиМісце проведенняКраїнаПримітки 1 1977 27 червня — 1 липня Париж Затверджені перші дванадцять номінованих об'єктів 2 1978 5 — 8 вересня Вашингтон Кількість зросла до 57, серед них — перший об'єкт на території СРСР, Біловезька пуща 3 1979 22 — 26 жовтня Каїр і Луксор 4 1980 1 — 5 вересня Париж Кількість об'єктів у списку подолала межу в 100 записів1 пс198110 — 11 вересняПариж 5 1981 26 — 30 жовтня Сідней 6 1982 13 — 17 грудня Париж 7 1983 5 — 9 грудня Флоренція 8 1984 29 жовтня — 2 листопада Буенос-Айрес 9 1985 2 — 6 грудня Париж 10 1986 24 — 28 листопада Париж 11 1987 7 — 11 грудня Париж 12 1988 5 — 9 грудня Бразиліа 13 1989 11 — 15 грудня Париж 14 1990 7 — 12 грудня Банфф Перші об'єкти на території України: Свята Софія та Києво-Печерська лавра 15 1991 9 — 13 грудня Карфаген 16 1992 7 — 14 грудня Санта-Фе 17 1993 6 — 11 грудня Картагена 18 1994 12 — 17 грудня Пхукет Резервація орикса в Омані через 13 років стане першим об'єктом вилученим зі списку 19 1995 4 — 9 грудня Берлін 20 1996 2 — 7 грудня Мерида Список подолав рубіж у 500 записів2 пс199729 жовтняПариж 21 1997 1 — 6 грудня Неаполь 22 1998 30 листопада — 5 грудня Кіото Історичний центр Львова став другою пам'яткою Світової спадщини на теренах України3 пс199912 липняПариж4 пс199930 жовтняПариж 23 1999 29 листопада — 4 грудня Марракеш 24 2000 27 листопада — 2 грудня Кернс 5 пс20011 листопадаПариж 25 2001 11 — 16 грудня Гельсінкі 26 2002 24 — 29 червня Будапешт 6 пс200317 — 22 березняПариж 27 2003 30 червня — 5 липня Париж 7 пс20046 — 11 грудняПариж 28 2004 28 червня — 7 липня Сучжоу 29 2005 10 — 17 липня Дурбан Визнання отримала Геодезична дуга Струве, деякі пункти якої є на території України 30 2006 8 — 16 липня Вільнюс 8 пс200724 жовтняПариж 31 2007 23 червня — 1 липня Крайстчерч Букові праліси Карпат з України та Словаччини ввійшли до списку як природний об'єкт 32 2008 2 — 10 липня Квебек 33 2009 22 — 30 червня Севілья Долина Ельби в Дрездені вилучена після будівництва мосту, що порушив її ландшафт9 пс201014 червняПариж 34 2010 25 липня — 3 серпня Бразиліа 10 пс20119 листопадаПариж 35 2011 19 — 29 червня Париж Світової спадщиною визнана Резиденція митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях 36 2012 25 червня — 5 липня Санкт-Петербург 37 2013 17 — 27 червня Пномпень Херсонес Таврійський і дерев'яні церкви Карпатського регіону доповнили список 38 2014 15 — 25 червня Доха Кількість пам'яток перевищила 100011 пс201519 листопадаПариж 39 2015 28 червня — 8 липня Бонн 40 2016 10 — 20 липня Стамбул 12 пс201715 листопадаПариж 41 2017 2 — 12 липня Краків 42 2018 24 червня — 2 липня Манама 13 пс201928 листопадаПариж43201930 червня — 10 липняБаку14 пс20202 листопадаОнлайн зустріч15 пс202129 березняОнлайн зустріч16 пс202126 листопадаПариж44202116 — 31 липняФучжоу45202219 — 30 червняКазаньВідкладено
Список членів Правління Афганістан (2019—2023)Ангола (2021—2025)Аргентина (2019—2023)Вірменія (2021—2025)Бенін (2019—2023)Австрія (2021—2025)Бразилія (2019—2023)Азербайджан (2021—2025)Демократична Республіка Конго (2019—2023)Ботсвана (2021—2025)Домініканська Республіка (2019—2023)Чилі (2021—2025)Франція (2019—2023)Китай (2021—2025)Німеччина (2019—2023)Конго (2021—2025)Гана (2019—2023)Острови Кука (2021—2025)Гвінея (2019—2023)Джибуті (2021—2025)Угорщина (2019—2023)Єгипет (2021—2025)Італія (2019—2023)Гренада (2021—2025)Кенія (2019—2023)Гаїті (2021—2025)Киргизстан (2019—2023)Ісландія (2021—2025)М'янма (2019—2023)Індія (2021—2025)Намібія (2019—2023)Японія (2021—2025)Нідерланди (2019—2023)Йорданія (2021—2025)Пакистан (2019—2023)Кувейт (2021—2025)Польща (2019—2023)Литва (2021—2025)Республіка Корея (2019—2023)Мексика (2021—2025)Російська Федерація (2019—2023)Парагвай (2021—2025)Саудівська Аравія (2019—2023)Філіппіни (2021—2025)Сенегал (2019—2023)Сент-Люсія (2021—2025)Сербія (2019—2023)Південна Африка (2021—2025)Іспанія (2019—2023)Туреччина (2021—2025)Швейцарія (2019—2023)Об'єднана Республіка Танзанія (2021—2025)Таїланд (2019—2023)В'єтнам (2021—2025)Того (2019—2023)Туніс (2019—2023)Об'єднані Арабські Емірати (2019—2023)Україна (2023—2027)Уругвай (2019—2023)
Поточний склад Комітету
До складу Бюро входять сім держав-учасниць, які щорічно обираються Комітетом: голова, п'ять заступників голови та доповідач. Бюро Комітету координує роботу Комітету, встановлює дати, години та порядок проведення засідань.
На початок 2016 року до Комітету світової спадщини входять 21 представник таких країн-учасниць: Ангола, Азербайджан, Буркіна-Фасо, В'єтнам, Зімбабве, Індонезія, Казахстан, Республіка Корея, Куба, Кувейт, Ліван, Перу, Польща, Португалія, Танзанія, Туніс, Туреччина, Філіппіни, Фінляндія, Хорватія, Ямайка. Більшість із них мають мандат до 2017 року. На сесії, проведення якої планується у Стамбулі в липні 2016 року, головуватиме Лейла Улкер (Lale Ülker) з Туреччини, доповідачем має бути кореянка Юджін Йо (Eugene Jo), заступниками голови комітету є представники Лівану, Перу, Польщі, Танзанії та Філіппін.
За 2022 рік до Комітету світової спадщини входять 21 представник таких країн-учасниць: Аргентина, Бельгія, Болгарія, Єгипет, Ефіопія, Греція, Індія, Італія, Японія, Малі, Мексика, Нігерія, Оман, Катар, Російська Федерація, Руанда, Сент-Вінсент і Гренадини, Саудівська Аравія, Південна Африка, Таїланд, Замбія.
Бюро Комітету: головою комітету є Олександр Кузнєцов (Російська Федерація), доповідачем має бути Пані Шікха Джайн (Індія), заступниками голови комітету є представники Аргентини, Італії, Саудівської Аравії, Південної Африки і Таїланду.
Примітки