Ле́в Семе́нович Замкови́й (Замковой,  , Київ — після липня 1961-го) — російський і радянський актор, кінорежисер, організатор кіновиробництва. Один з організаторів Всеукраїнського кінокомітету. Учень Євгена Лепковського.

Життєпис У Києві 1905 року закінчив театральну школу-студію Євгена Лепковського, 1906 року закінчив Київське художнє училище по класу портрету.

З 1905 року — актор в театрах Миколи Соловцова (Київ). Згодом працював актором в театрах Одеси, Батумі, Баку.

З 1904 року був членом більшовицької партії.Вітчизна. — К.: Радянський письменник, 1975. — С. 165 Протягом 1908—1918 перебував у політеміграції в Франції та США. З 1913 — актор, художник і режисер кіностудій «Vitagraph» (США), Пате (Франція) та ін. «Записано з його слів: „Працював в Америці, відкрив ринок для наших фільмів“ (Архів відділу кіномистецтва й телебачення Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильского НАН України)».

Навчався в Паризькій академії мистецтв.Історія українського радянського кіно: в трьох томах. Том 1 / Тимофій Левчук, Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського, — ‎К.: Наукова думка, 1986. — С. 68

З 1918 року працював у Москві — спочатку у Вищій раді народного господарства, згодом став заступником голови і завідувачем виробництвом Московського кінокомітету.

1919 року переїхав до Києва, де організував Всеукраїнський кінокомітет, працював над створенням перших українських радянських фільмів. В умовах громадянської війни знімав просвітницько-пропагандистські фільми, зокрема фільм «Жертви підвалу» про туберкульоз як соціальну хворобу та агітаційний фільм «Той, що прозрів», де він сам зіграв роль комісара.

Є відомості, що 1926 року проживав у Москві за адресою: Мамонівський провулок, 6. Працював в профспілкових органах працівників мистецтв, був депутатом Московської ради.Мамоновский пер., 6

1926—1927 років, працюючи також уповноваженим «Совкіно» в США і використовуючи свої зв'язки в цій країні, просував радянські фільми в американський прокат.Documents from the Motion Picture Producers and Distributors of America, Inc., 1922—1939 Диаспора: новые материалы, Том 4 / Владимир Ефимович Аллой. — 2002. — С. 318

Зняв фільми 1919 — Той, що прозрів (Всеукраїнський кінокомітет) 1919 — Жертви підвалу (документальний фільм за своїм же сценарієм, Всеукраїнський кінокомітет) 1929 — Розлом (Міжробпомфільм) 1931 — Три паради (документальний фільм, «Востоккіно», Ялтинська кіностудія) 1956 — Багато галасу з нічого (фільм-спектакль: Мосфільм, Театр ім. Вахтангова)

Примітки

Посилання Операторы и режиссеры русского игрового кино 1897—1921: биофильмографический справочник / Виктор Михайлович Короткий. — НИИ киноискусства, 2009. — С. 164. Искусство кино, Выпуск 8. — 1959. — С. 44. Замковий Лев  kinokolo.ua L. Zamkovoy  imdb.com