Зовнішня політика Зовнішня політика — це важливий компонент міжнародних відносин. У науковій літературі зовнішня політика, як правило, визначається — як діяльність держав на міжнародній арені. Проте, це визначення зовнішньої політики далеко не повною мірою відображають реалії сучасного світу. Оскільки, в сучасному світі політичною діяльністю на міжнародній арені займаються держави. Однак, ця діяльність на міжнародній арені не вичерпується тільки діяльністю самих держав. Разом з державами на міжнародній арені політичною діяльністю займаються соціальні рухи, партії, громадські організації. Всі вони, займаються обміном інформацією, готують і укладають двосторонні та багатосторонні договори й угоди, сприяють розвитку одних процесів і блокування інших і т. д. Отже, зовнішня політика — це діяльність суб'єктів політики на міжнародній арені.

Зовнішня політика «як і будь-яка інша, на думку американського вченого Г. Моргентау, це боротьба» за владу, оскільки, державні діячі та народи зрештою прагнуть свободи, безпеки, процвітання або власне сили. Вони визначають свої цілі у вигляді релігійних, соціальних або філософських економічних ідеалів. Але кожен раз, вони прагнуть до досягнення своїх цілей методами міжнародної політики, і роблять вони це, борючись за владу. Боротьба за владу універсальна в часі та просторі, і це незаперечний факт історичного досвіду".

Суб'єктами зовнішньої політики є Держави, нації, народи, соціальні, класи, соціальні верстви, групи та інші спільності людей, а також політичні партії, рухи та громадські організації. Головними суб'єктами міжнародних відносин є національні держави, які об'єднуються у регіональні та міжнародні організації (ООН, НАТО, МВФ, та ін.)

Типи таких організаційних структур мають різну мету, різні правила гри та різні межі компетенції. Вони поділяються на : всесвітні (ООН, МВФ) ; регіональні (Європейський Союз, Рада Європи); За рівнем суспільного розвитку : високорозвинуті (наприклад, Канада, США та ін.); середньорозвинуті (наприклад, Латинської Америки та країни Східної Європи); слаборозвинуті, або бідні (наприклад, країни Африки та ін.); Зовнішня політика ̶ явище багатогранне. Вона складається із сукупності цілого спектра різних зв'язків і взаємовідносин суб'єктів, суб'єктів та об'єктів політики ̶ економічних, культурних, науково-технічних, ідеологічних, дипломатичних, військових та інших .

Зовнішня політика формується під впливом багатьох факторів, таких як : час; конкретний стан обставин у світі, в певних регіонах; розстановка класових сил; ступінь інтеграції класових сил; економічний, науково-технічний потенціали суб'єктів політики; міра розвитку зв'язку між ними; ступінь інтеграції. У зовнішній політиці важливу роль відіграє зовнішньополітична діяльність держав. Зовнішня політика держав спирається на демографічний, військовий, економічний, науково-технічний потенціали країн.

Форми здійснення зовнішньої політики встановлення дипломатичних відносин; регулярного обміну інформацією з іншими партіями, державами, громадськими організаціями та рухами; підготовка та укладення двосторонніх і багатосторонніх договорів з іншими партіями, державами, громадськими організаціями; візити державних діячів різного рівня, політичних лідерів різного масштабу; відкриття представництв при всесвітніх і регіональних міжнародних організаціях; членство у всесвітніх і регіональних міжнародних організаціях; співробітництво з дружніми закордонними громадськими організаціями та рухами політичними партіями; блокування діяльності на міжнародній арені держав, громадських організацій, політичних партій, громадських організацій; підготовка до війни; забезпечення сприятливого зовнішньополітичних обставин для ведення війни частково; боротьба за запобігання війни.

Висновки Отже, в сучасних умовах в здійсненні зовнішньої політики важливу роль відіграють всесвітні, регіональні міжнародні організації та об'єднання, які мають спеціальні органи політичної діяльності на міжнародній арені. Такі організації та об'єднання створюють як держави, так і політичні партії, рухи.

Література О. В. Буткевич. Суб'єкти міжнародного договору // О. Бабкіна. Суб'єкти і об'єкти політики // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. 695 ISBN 978-966-611-818-2

Примітки