Mattachine Society — одна з перших гей-організацій, яка була створена в 1950 році в Лос-Анджелесі комуністичним активістом Гаррі ГеємMarcus, стор. 24-25.. Свою назву спільнота отримала від однойменної групи акторів французького Театру Масок ().
Спільнота надавала юридичну і психологічну допомогу геям і лесбійкам, а також проводила просвітницьку діяльністьAdam, стор. 62-63.. У 1953 році Mattachine Society здійснило радикальніший підхід. Від членів спільноти почали вимагати респектабельності в зовнішньому вигляді і благопристойності в поведінці, щоб тим самим показати суспільству, що геї і лесбійки є нормальними людьми, які нічим не відрізняються від гетеросексуалівAdam, стор. 63-64.Marcus, стор. 42-43..
Перше протистояння Mattachine Society і держави сталося в 1953 році, коли Поштова служба США відмовилася розсилати серпневий номер часопису One, у якому йшла мова про рівність шлюбу. Служба послалася на те, що журнал мав непристойний зміст. Справа дійшла до Верховного суду, який у 1958 році ухвалив, що журнал One може поширюватися поштою, оскільки має непрозору упаковкуMarcus, стор. 47-48..
«Гомофільний рух», як його назвали самі геї, зростав і поширювався по всій країні із заходу на схід. Члени організацій почували себе сміливішими. Першою спільнотою на східному узбережжі стало засноване Френком Камені Товариство Маттачіне, Вашингтон (). Камені був звинувачений у гомосексуальності і з ганьбою звільнений з лав армії США. Після цього він подав заяву до суду з вимогою відновити його, проте справу він програв. Камені вперше став відкрито стверджувати, що гомосексуали нічим не відрізняються від гетеросексуалівMarcus, стор. 80-88.. Його основною метою стало виключення гомосексуальності зі списку психічних захворювань. У 1965 році, натхненний рухом за права геїв і лесбійокAdam, стор. 71., Камені вперше організував серію пікетів проти дискримінації. Пікети пройшли навпроти Білого Дому, а також інших урядових будівель. За часом ці пікети збіглися з усе більшим числом протестів проти війни у В'єтнамі. Така сміливість налякала багатьох геїв, у тому числі і частину засновників Mattachine SocietyMarcus, стор. 105—108.DiGuglielmo, Joey (June 5, 2009). Steps to Stonewall , Washington Blade. Retrieved on June 8, 2009.. До кінця 1960-х років частота пікетів і зіткнень з поліцією тільки зросталаAdam, стор. 72-73..
У той самий час у суспільстві все відкритіше стали з'являтися люди, що не відповідають загальноприйнятим гендерним стереотипам: жіночні чоловіки і мужні дівчата, а також чоловіки і жінки, що переодягаються в одяг і ведуть спосіб життя осіб протилежної статі. Це викликало крайнє невдоволення з боку Mattachine Society, яке продовжувало стверджувати, що гомосексуали не повинні «виділятися» серед нормальних людей. Спільнота вважала, що подібна поведінка не може трактуватися як «гомофільна боротьба за свої права», а лише призведе до арештів.
Примітки
Література Boyd, Nan Alamilla. Wide Open Town: A History of Queer San Francisco to 1965. University of California Press, 2003. Bullough, Vern L. Before Stonewall: Activists for Gay and Lesbian Rights in Historical Context. Harrington Park Press, 2002. Carter, David. Stonewall: The Riots That Sparked the Gay Revolution. St. Martin's Press, 2004. Dynes, Wayne R. (ed.). Encyclopedia of Homosexuality. New York and London: Garland Publishing, 1990. Johnson, David. The Lavender Scare: The Cold War Persecution of Gays and Lesbians in the Federal Government. University of Chicago Press, 2004. Meeker, Martin. Contacts Desired: Gay and Lesbian Communications and Community, 1940s-1970s. University of Chicago Press, 2006. Poling, John D. Mattachine Midwest: The History of a Chicago Gay Rights Organization, 1965 to 1986 (thesis, M.S., Illinois State University, 2002). Sears, James T. Behind the Mask of the Mattachine. Harrington Park Press, 2006. White, C. Todd. Pre-Gay L.A. University of Illinois Press, 2009.
Посилання Mattachine Society of Washington, D.C. Mattachine Society, Encyclopedia of Homosexuality Mattachine Society Documents from the Mattachine Society's archives