Рауль Дьянь (; 10 листопада 1910, Сен-Лоран-дю-Мароні, Французька Гвіана — 10 листопада 2002, Кретей, Франція) — французький футболіст, що грав на позиції захисника. Перший чорношкірий гравець у складі збірної Франції. Учасник третього чемпіонату світу.
Біографія , батько Рауля, народився у Сенегалі. Працював на різних посадах в заморських колоніальних адміністраціях (Дагомея, Конго, Реюньйон, Мадагаскар, Гвіана). З 1914 року — депутат Національних зборів Франції.
Рауль народився у Сен-Лоран-дю-Мароні (Французька Гвіана). Освіту здобув у Франції. У дорослому футболі дебютував 1930 року виступами за команду «Расінг» (Париж).
Найуспішнішим став сезон 1935/36, під керівництвом англійського фахівця Джорджа Кімптона «Расінгу» вдалося зробити дубль. У підсумковій таблиці чемпіонату парижани набрали на три пункти більше від «Олімпіка» з Лілля, а в фіналі національного кубка здобули мінімальну перемогу над командою другого дивізіону «Шарлевіль» (1:0). Основний голкіпер «Расінга» Рудольф Гіден отримав травму і половину переможного сезону Рауль Дьянь виступав на його позиції.
В наступних сезонах клуб ще двічі св'яткував перемоги у кубку Франції, у вирішальних поєдинках столична команда була сильнішою від: 1938/39 — «Олімпіка» з Лілля (3:1) і 1939/40 — «Олімпіка» з Марселя (2:1). У трьох фіналах брали участь п'ять футболістів: Рудольф Гіден, Моріс Дюпюї, Рауль Дьянь, Огюст Жордан і Жуль Мате. За десять сезонів, у складі столичного клубу, провів 175 лігових матчів (7 забитих м'ячів), у кубку — 34 матчі.
У складі національної команди дебютував 15 лютого 1931 року проти збірної Чехословаччини (1:2). В наступні роки періодично залучався до лав головної команди країни. Ситуація змінилася навесні 1938 року. Рауль Дьянь провів дві товариські гри і потрапив до заявки світову першість.
Третій чемпіонат світу приймала Франція. У першому матчі Жан Ніколя і Еміль Венант тричі відзначилися у воротах голкіпера збірної Бельгії, і остаточний рахунок гри — 3:1. Але вже в чвертьфіналі «рідні стіни» не допомогли французам. Перший тайм зі збірною Італії завершився внічию, а в другій половині гри не вдалося втримати Сільвіо Піолу. До складу збірної залучався протягом наступних двох років. Провів відносно невелику кількість матчів — всього вісімнадцять.
У роки Другої світової війни проводився лише кубок, а також різноманітні регіональні турніри. У цей час захищав кольори «Тулузи», «Ансі» і регіональної команди «Тулуза-Піренеї». У другій половині 40-х років виступав за збірну Ніцци (1945—1947) і сенегальський клуб «Уніон спортіве» з Горе (1947—1949).
У 50-х роках тренував декілька команд з Бельгії, Алжиру і Франції. Протягом двох років очолював національну збірну Сенегалу.
Помер 10 листопада 2002 року на 93-му році життя у місті Кретей. У Сенегалі вважається першим сенегальським футболістом світового рівня.
Досягнення Чемпіон Франції (1): «Расінг»: 1936 Володар Кубка Франції (3): «Расінг»: 1936, 1939, 1940
Статистика Статистика виступів в офіційних матчах: СезонКомандаЧемпіонатКубокЗбірнаЛігаІгриГолиІгриГолиІгриГоли1930/31 «Расінг» —— — 2 0 1 01931/32 «Расінг» —— — 4 0 — —1932/33 «Расінг» Д-114 2 3 0 1 01933/34 «Расінг» Д-123 0 3 0 — —1934/35 «Расінг» Д-125 1 2 0 1 01935/36 «Расінг» Д-128 0 7 0 2 01936/37 «Расінг» Д-128 1 4 0 4 01937/38 «Расінг» Д-128 2 3 0 4 01938/39 «Расінг» Д-129 1 6 0 4 01939/40 «Расінг» —— — 1 0 1 01940/41 «Тулуза» —— — 6 0 — —1941/42 «Тулуза» —— — 3 0 — —1942/43 «Ансі» —— — 2 0 — — Усього за кар'єру 175 7 46 0 18 0
Статистика виступів на чемпіонаті світу:
Франція: Лоран Ді Лорто, Ектор Касенаве, Етьєн Маттле (), Жан Бастьєн, Огюст Жордан, Рауль Дьянь, Альфред Астон, Оскар Ессерер, Жан Ніколя, Едмон Дельфур, Еміль Венант. Тренер — Гастон Барро.
Бельгія: Арнольд Баджу, Робер Паверік, Корнель Сейс, Жан ван Альфен, Еміль Стейнен (), Альфонс Де Вінтер, Шарль Ванден Ваувер, Бернар Ворхоф, Анрі Ісемборг, Раймон Брен, Нан Буйле. Тренер — Джек Батлер.
Франція: Лоран Ді Лорто, Ектор Касенаве, Етьєн Маттле (), Жан Бастьєн, Огюст Жордан, Рауль Дьянь, Альфред Астон, Оскар Ессерер, Жан Ніколя, Едмон Дельфур, Еміль Венант. Тренер — Гастон Барро.
Італія: Альдо Олів'єрі, Альфредо Фоні, П'єтро Рава, П'єтро Серантоні, Мікеле Андреоло, Уго Локателлі, Амедео Б'яваті, Джузеппе Меацца (), Сільвіо Піола, Джованні Феррарі, Джино Колауссі. Тренер — Вітторіо Поццо.
Посилання Статистика виступів на сайті national-football-teams.com