Граф (з 1799) Федір Васильович Ростопчин (у романі «Війна і мир» Л. М. Толстого згадується як Растопчин) (23 березня 1763, село Косьмодем'янське, Лівенський повіт, Орловська губернія, Російська імперія — 30 січня 1826, Москва, Російська імперія) — російський державний діяч, генерал від інфантерії, фаворит імператора Павла і керівник його зовнішньої політики, московський градоначальник і генерал-губернатор Москви під час війни 1812 року, ймовірний організатор Московської пожежі 1812 року.
Відомий також як письменник і публіцист патріотичного спрямування, слідом за Фонвізіним висміював галломанію. Член Державної ради (з 1814). У 1815 році виїхав за кордон на лікування від геморою, у 1817-1823 жив у Парижі. З 1823 у відставці. Автор мемуарів.
Власник підмосковної садиби Воронове. Батько французької письменниці графині де Сегюр і літератора, мецената, колекціонера А. Ф. Ростопчина (чоловіка письменниці Євдокії Ростопчиної).
Нагороди Орден Святої Анни 3-й ст. (02.11.1796) (від Павла I) Орден Святої Анни 2-й ст. (07.11.1796) Орден Святої Анни 1-й ст. (09.11.1796) Орден Святого Олександра Невського (05.04.1797) Орден Святого Іоанна Єрусалимського, командорський хрест (21.12.1798) Алмазні знаки до Ордену Святого Олександра Невського (31.12.1798) Орден Святого Іоанна Єрусалимського, великий командорський хрест (30.03.1799) Орден Святого Андрія Первозванного (28.06.1799)
іноземні: Шведський Орден Серафимів (17.12.1800) Шведський Орден Меча (1800) Шведський Орден Полярної зірки (1800) Неаполітанський Орден Святого Фердинанда за Заслуги (1800) Сардинський Вищий орден Святого Благовіщення (1800) Сардинський Орден Святих Моріса і Лазаря (1800) Французький Королівський орден Богоматері Кармельської і Святого Лазаря Єрусалимського (1800) Баварський Орден Святого Губерта (1800)
Примітки
Посилання