Маргіт Каффка (також Кафка; , 10 червня 1880, Надькарой — 1 грудня 1918 року, Будапешт) — угорська письменниця, поетеса і викладачка. Одна з найголовніших представниць угорської літератури та важлива членкиня генерації Nyugat. У своїх творах розглядає трагічне становище жінки, обмеженої патріархальними рамками свого часу.

Біографія Маргіт Каффка народилася 2 червня 1880 року в Надькарої (зараз Карей, Румунія). Її батько працював адвокатом та головним прокурором у Карей. Був серйозним та водночас добрим чоловіком, але, на жаль, помер у 1886 році. І сім'я залишилась без засобів для існування.

Матір Маргіт одружилась вдруге, щоб забезпечити доньок. Однак новий обранець виявився не здатним утримувати її та доньок від попереднього шлюбу. Тому сестру Маргіт відправили до дідуся й бабусі, а саму Магріт у монастирську школу в Сатмарі. Маргіт провчилась у монастирі наступні три роки, а потім повернулась додому. Там вступила в загальноосвітню школу й успішно закінчила її.

Маргіт було важко жити в рідному місті, тому вона вирішила повернутись до монастиря. Рік викладала в Мішкольці. Пізніше Каффка вчилася в Будапешті, отримавши диплом вчительки в жіночій школі. Повернулася в Мішкольц, де викладала літературу і економіку в приватній жіночій школі. У цей період написала перші твори, поеми і романи і стала постійно співпрацювати з журналом Nyugat («Захід»), найбільш важливим періодичним виданням епохи.

17 лютого 1905 року одружилася з Брюно Фреліхом, лісовим інженером. У 1907 році її чоловік став працювати в Міністерстві сільського господарства, і Каффка поїхала з Мішкольца. Шлюб закінчився розлученням за кілька років. У 1910—1915 роках працювала вчителькою в Будапешті. 18 серпня 1914 взяла шлюб з молодшим братом Бели Балажа Ервіном Бауером. На початку першої світової війни залишає роботу вчителькою і повністю присвячує себе літературі.

Нею захоплювався Аді Ендре.

Після війни Магріт Каффка померла разом зі своїм молодшим сином від іспанського грипу.

Творчість У 1912 виходить перший і найвідоміший роман Магріт Каффки «Кольори і роки» («Színek és Évek», 1912), що розповідає про долю збіднілого дворянства і сучасних жінок. Основною проблемою головної героїні стає те, що життя обмежує можливі альтернативи шлюбу, а саме він визначає соціальну роль жінки. Їй доводиться зіткнутися з цим після самогубства першого чоловіка; потім вона одружується вдруге, за розрахунком, аби забезпечити собі становище в суспільстві.

«Її трагедія, якщо вона тут взагалі присутя, зовсім не видовищна; вона стає бездіяльною жінкою в недіючому світі. (…) Каффка змогла окреслити широке коло проблем жінок; це все той крихкий світ провінційного дворянства, одне з основних питань сучасних романів, але в цьому світі ще ніхто до неї не розглядав проблеми жінок; ніхто не звертав уваги на те, що жінки були ще менше за чоловіків готові поратися з проблемами у своєму новому становищі і можливостях».

В наступному романі «Роки Марії» («А Mária évei», 1913) з'являється новий тип героїні, котра вчиться, працює і стає незалежною, але це не приносить їй щастя. Каффка знову не знаходить виходу для жінки в своєму романі: Марія не може затвердитися у сучасному житті, тоді як Магда, героїня попереднього роману, втрачає зв'язок з традиційною роллю жінки в суспільстві.

Останній, роман «Мурашник» («Hangyaboly», 1917) заснований на спогадах про роки, проведені в школі сестер милосердя. «В описі задушливої атмосфери цього захованого і закритого світу Каффка з прозорим символізмом підсумовує свої погляди на позицію жінки в суспільстві. Її учениці такі ж вигнанниці, як і дорослі героїні, і нещадна боротьба за владу серед монахинь, репресивні обмеження і алюзії на сексуальні відхилення роблять роман не тільки антиклерикальним, але і песимістичним. Стилістично це її найкращий роман (…). Очевидно, що вона була на початку чергового етапу художнього розвитку, повної реалізації, але їй завадила смерть».

Твори Versek (1903) Levelek a zárdából (роман у формі щоденника, 1904) A gondolkodók és egyéb elbeszélések (розповіді, 1906) Csendes válságok (розповіді, 1909) Képzelet-királyfiak (повість, 1909) Csendes válságok (нарративи, 1910) Csonka regény és novellák (розповіді, 1911) Tallózó évek (вірші, 1911) Utolszor a lyrán (вірші, 1912) Süppedő talajon (розповіді, 1912) «Кольори і роки»/Színek és évek (роман, 1912) «Роки Марії»/Mária évei (роман, 1913) Szent Ildefonso bálja (розповіді, 1914) Két nyár (роман, 1916) «Станції» /Állomások (роман, 1917) «Мурашник»/Hangyaboly (роман, 1917) Kis emberek barátocskáim (збори ранніх робіт, 1918) Az élet útján (вірші, 1918) A révnél (розповіді 1918)

Див. також Бауер Ервін Симонович

Джерела Anna Hmyria. BUDAPESTKA.EU. Маргіт Каффка – угорська письменниця, феміністичні ідеї якої випереджали час. URL: https://budapestka.eu/uk/eternal-3657-margit-kaffka-ugorska-pysmennyczya-feministychni-ideyi-yakoyi-vyperedzhaly-chas (date of access 28.02.2025) Шахова К. О. Каффка Маргіт // . — С. 71 Czigány, Lóránt. «Women in Revolt: Margit Kaffka.» The Oxford History of Hungarian Literature. Oxford: Clarendon, 1984. 333-36. Bodnár, György. Kaffka Margit. Budapest: Balassi, 2001. Borgos, Anna, ed. A te színed előtt. Kaffka Margit szerelmei. Budapest: Holnap, 2006. Földes, Anna. Kaffka Margit: Pályakép. Budapest: Kossuth, 1987. Fülöp, László. Kaffka Margit. Budapest: Gondolat, 1988. Horváth, Györgyi. «Női irodalom a magyar századelőn. A női irodalom szerepe Kaffka Margit Színek és évek című regényének kritikai megítélésében». Sárkányfű 4 (1999): 54–66. Kádár, Judit. «Feminista nézőpont az irodalomtudományban». Helikon 4 (1994): 407-16. Nemeskürty, István, «Kaffka Margit.» Diák, írj magyar éneket. A magyar irodalom története 1945-ig. Budapest: Gondolat, 1985. Vol. 2, 698—701. Kárpáti, Béla. Miskolci irodalom, irodalom Miskolcon. Miskolc, 1989. Simon, Zsuzsanna, ed. A lélek stációi. Kaffka Margit válogatott levelezése. Budapest: Nap, 2010. Tötösy de Zepetnek, Steven. «Margit Kaffka and Dorothy Richardson: A Comparison.» Hungarian Studies 11.1 (1996): 77-95. Tötösy de Zepetnek, Steven. «Kaffka Margit prózája. Az irodalmi feminizmus kezdete Magyarországon». Régi és új peregrináció. Magyarok külföldön, külföldiek Magyarországon. Ed. Imre Békési, József Jankovics, László Kósa, & Judit Nyerges. Budapest: International Association for Hungarian Studies, 1993. Vol. 2, 1185-94. Tötösy de Zepetnek, Steven (斯蒂文·托托西演). 文学研究的合法化: 一种新实用主义 ·整体化和经主 义文学与文化研究方法 (Legitimizing the Study of Literature: A New Pragmatism and the Systemic Approach to Literature and Culture). Trans. Ma Jui-ch'i (马瑞琪翻). Beijing: Peking University Press, 1997. 171-93. Genealogy of the Kaffka de Tarczafalva Family IN: Tötösy de Zepetnek, Steven. Records of the Tötösy de Zepetnek Family. CLCWeb: Comparative Literature and Culture (Library) (2010-): <http://docs.lib.purdue.edu/clcweblibrary/totosyrecords >. Tötösy de Zepetnek, Steven. «Women's Literature and Men Writing about Women». Comparative Literature: Theory, Method, Application. By Steven Tötösy de Zepetnek. Amsterdam: Rodopi, 1998. 174—214. Wittmann, Livia K. «Desire in Feminist Narration: Reading Margit Kaffka and Dorothy Richardson.» Canadian Review of Comparative Literature / Revue Canadienne de Littérature Comparée 21.3 (1994): 399—415.

Примітки