Євге́н Едуа́рдович Цигано́в (15 березня 1979, Москва) — російський актор театру і кіно, режисер. Лауреат ряду російських кінопремій.

Біографія Євген Циганов народився 15 березня 1979 року в Москві в сім'ї працівників московського НДІ «Титан» Едуарда и Любові Циганових.

Закінчив музичну школу по класу фортепіано. 4 роки працював в Театрі на Таганці — грав різні дитячі ролі.

З 1993 по 1997 рік грав в рок-групі «А.S.», потім Євген Циганов із друзями створили нову групу «Грінки», яка активно виступала у клубах, випустила один альбом і розпалася у 2004.

В 1996 гоці поступив до театрального Училища імені Щукіна.

У 1997 році поступив на режисерський факультет ВГІКу, який закінчив у 2001 році і був прийнятий до трупи Московського театру «Майстерня Петра Фоменка».

В 2014 році Євген Циганов вперше виступив як театральний режисер із спектаклем «Олімпія» за п'єсою Ольги Мухіної. Також він зіграв одну з ролей і виступив як музикант.

Особисте життя Від фактичного шлюбу з актрисою Іриною Леоновою: донька Поліна Циганова (народ. 2005), син Микита Циганов (народ. 2006), син Андрій Циганов (народ. 2009), донька Софія Циганова (народ. 2010), син Олександр Циганов (народ. 2011), син Георгій Циганов (народ. 2014), донька Віра Циганова (народ. 2015). Від фактичного шлюбу з актрисою Юлією Снігірь: син Федір Циганов (народ. 2016)

Громадська позиція У 2018 взяв участь у проекті «Нової газети» на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега СенцоваРосійські режисери та актори прочитали оповідання Сенцова та закликали звільнити його (ВІДЕО) // Громадське, 04.06.2018

Фільмографія

Актор

 — Колекціонер — Ілля  — Займемося любов'ю — Постников  — Прогулянка — Пєтя  — Діти Арбата — Саша Панкратов  — Фарт — Пётр 2005 — Космос як передчуття — Герман  — Мисливець — Володимир 2006 — Пітер FM — Максим 2006 — Митищинський маніяк  — Три крапки — Юрочка 2007 — Гілка бузку — Сергій Рахманінов 2007 — Русалка — Саша 2007 — Червона перлина кохання — Григорій  — Плюс один — ростовая кукла (камео)  — Гарячі новини — Герман 2009 — Іван Грозний — кат (эпизод) 2009 — Ніч бійця — Хруст 2009 — Подія 2009 — 9 травня. Особисте ставлення — новела «Нагорода» 2010 — Щасливий кінець — сосед Игорь 2010 — Брестська фортеця — лейтенант Почерников 2010 — Неадекватні люди — психолог Козлов  — Огни притона — Валера 2011 — І не було краще брата  — Забытый — Сергей Гастев 2011 — Зоряний ворс — понтовий кур'єр 2012 — Ентропія — Овоч 2012 — Це не я — Пётр 2012 — Легенда про любов 2013 — Відлига — Віктор Хрустальов 2013 — Ікона сезону — Володя 2013 — Діалоги — новела «Пістолет» 2013 — Червоні гори — Сергій Рогов / Аркадій Енгельгардт (кадет)  — Купрін (новелла «Впотьмах») — Степан Спиридонович Ознобишин, поміщик 2014 — З чого починається Батьківщина — Микола Громов, капітан, Друге головне управління КДБ СРСР  — The тьолки 2015 — Незламна — Леонід Киценко, капітан 2015 — Територія — Андрій Гурін 2015 — Фарца — Ян Рокотов  — Про любов — Борис 2015 — Райські кущі — Зілов 2015 — Стурбовані, або Любов зла — Костя 2015 — Країна ОЗ — водій під бутиратом 2019 — «Одеса» — Борис

Режисер 2010 — 9 травня. Особисте ставлення — новела «Случайный вальс»

Примітки

Посилання