Економіка Башкортостану — сукупність видів економічної діяльності та галузей у народному господарстві Республіки Башкортостан, одному з провідних регіонів Росії.
Економіка Башкортостану має багатогалузеву структуру. Галузями спеціалізації промисловості є паливно-енергетичний комплекс, нафтопереробна, хімічна і нафтохімічна промисловість, машинобудування, лісова промисловість тощо.
За обсягом видобутку нафти Башкортостан займає 9-те місце в Російській Федерації, за її переробкою і виробництвом нафтопродуктів — 1-ше (7-16% переробки нафти, виробництва автомобільного бензину, дизельного палива і топкового мазуту), за випуском тролейбусів — 4-те , автобусів — 5-те місце; виробляє 19% виготовленої в РФ каустичної соди, 53% ізобутилового і бутилового спирту, 58% кальцинованої соди, є єдиним російським виробником білої сажі та харчової соди. Республіка має розвинену інфраструктуру, будівельний комплекс.
Розвиток економіки Розвиток економіки Башкортостану зумовлюють такі чинники: Край багатий на корисні копалини. Загальна кількість родовищ мінеральних ресурсів перевищує три тисячі. Це нафта, газ, вугілля, руди чорних металів (залізні руди, марганець, хроміти), руди кольорових металів (мідь, свинець, алюміній, цинк, золото, боксити), руди рідкісних металів (вольфрам, олово), неметалічні копалини (гірський кришталь, флюорит, ісландський шпат, сірчаний колчедан, барит, силікати, кремнезем, азбест, тальк), дорогоцінне, виробне і природне каміння (малахіт, яшма, граніт). Край має значні лісові запаси. Загальна площа земель лісового фонду Башкортостану — 6,2 млн га, в тому числі вкрита лісом — 5 млн га. Загальні запаси деревини в лісах республіки оцінюються в 717,9 млн куб. м. Земельний фонд краю становить 14,3 млн га. Найбільша питома вага в структурі земель республіки припадає на сільськогосподарські угіддя. Основні сільськогосподарські райони республіки лежать у помірно теплій агрокліматичній зоні. Площа сільськогосподарських угідь становить понад 7 млн га. Регіон має значний запас підземних і наземних водних ресурсів, зокрема близько 13 000 річок загальною протяжністю понад 57 тис. км і більш ніж 2 700 озер, ставків і водосховищ загальною площею 427 кв. км. На території республіки функціонують понад 90 водосховищ, найбільшими є Павловське, Нугуське, Кармановське, Юмагузинське. Наявність Уральських гір, цілющих мінеральних вод, лікувальних грязей сприяє створенню в краї курортів і санаторіїв: санаторії Янган-Тау, «Зелений Гай», «Красноусольськ», «Юматово» (єдина в країні кумисолікарня), «Якти-Куль», «Асси», а також широкої мережі туристичних баз із різноманітними видами відпочинку: кінно-верховим, гірськолижним, сплавом по річках.
Історія На початку ХХ століття у межах сучасного Башкортостану промисловість була представлена понад 100 підприємствами, в тому числі 40 млинами, 30 пивоварнями і спиртогорілчаними (у Стерлітамаку), 28 чавуноливарними і залізоробними заводами, ткацькою і кількома швацько-галантерейними фабриками, шкіряними заводами.
У роки громадянської війни господарству республіки було завдано серйозної шкоди: в 1923-1924 роках промисловість випускала тільки 30% передвоєнного обсягу продукції. 1926 року республіка за випуском валової продукції переступила довоєнний рівень, в наступні роки промисловість Башкортостану розвивалася порівняно високими темпами (у %: в 1913 — 1,0; в 1940 — 10; в 1950 — 41; в 1960 — 186; в 1970 — 478; в 1980 — 983; в 1990 — 1221).
1929 року з ініціативи академіка І. М. Губкіна ГІНІ направив у БАРСР три геологічні партії, одна з них під керівництвом геолога О. О. Блохіна працювала на території сучасного міста Ішимбай. 16 травня 1932 нафтова свердловина № 702 дала великий фонтан нафти, що послужило утворенню нафтовидобувної промисловості регіону і появі нафтової компанії «Башнефть».
За роки І п'ятирічки до 1934 основні промислово-виробничі фонди збільшилися у 2,5 рази, випуск продукції у 2,3 рази. 1936 року в нинішніх межах міста Ішимбай було засновано перше підприємство з переробки нафти — Ішимбайський нафтоперегонний завод]], що започаткувало освоєння нафтопереробної промисловості регіону.
У роки Німецько-радянської війни республіка стала одним із найважливіших районів перебазування промисловості країни. У 1941-1942 роках у БАРСР було евакуйовано близько 100 заводів і фабрик, госпіталі, наркомати нафтової промисловості, зв'язку. У 1941-1943 роках в Уфі працювали Академія наук СРСР, спілки письменників, композиторів, художників Української РСР, вищі навчальні заклади. У галузевій структурі промисловості провідне місце належало машинобудуванню і металообробці. Промисловість було перебудовано на випуск оборонної продукції. Так, Бєлорєцький металургійний комбінат випускав сталь для танків, на Уфимському паровозоремонтному заводі виготовлялися корпуси бомб, мін і снарядів, Нижньо-Троїцька суконна фабрика виробляла тканини для військового обмундирування.
У добу індустріального освоєння багатих природних ресурсів (40 - 80-ті роки) промислова продукція Башкортостану збільшилася у 81 раз.
При цьому до 1990-х років 97% власності (заводів, шахт, фабрик) на території БАРСР належало союзним і республіканським (РРФСР) міністерствам і відомствам. Частка відрахувань з цих підприємств до бюджету автономної республіки була неістотною. Згідно зі статтею 137 Конституції БАРСР, її бюджет був залежним від загальноросійського. За даними статистики, в розрахунку на одну людину в БАРСР виділялося капітальних вкладень на житло на 20-25% менше, ніж по РРФСР у середньому, в результаті чого республіка займала за цим показником 52-ге місце в Росії.
При переході з 1992 року до капіталістичного укладу економіки в республіці почалося акціонування підприємств. Частина з них закрилася, не витримавши конкуренції з боку китайських виробників (товари народного споживання, виробництво біноклів, одягу тощо). Деякі змінили асортимент продукції, що випускається.
У 1990-х роках у Башкортостані, як і в інших регіонах Росії, відбувалося становлення економічної самостійності. В результаті цього республіка набула особливого бюджетного статусу, який дозволяв їй із 1991 по 1993 роки практично не перераховувати податки у федеральний бюджет. Після його скасування перерахування Башкортостану у федеральний бюджет у 2011 році становили близько 90 млрд рублів.
27 листопада 1990 року було створено Торгово-промислова палата Республіки Башкортостан.
1994 року було підписано угоду між Урядом Російської Федерації та Урядом Республіки Башкортостан «Про бюджетні взаємовідносини в 1994-1995 роках». Згідно з ним, для реалізації екологічних програм і ухвалених раніше рішень з охорони навколишнього середовища в республіканський бюджет повинні були зараховуватися акцизи на спирт, горілку і лікеро-горілчані вироби, нафту і газ, плата за землю і спеціальний податок. Із 1994 року з території краю почалося перерахування податків до федерального бюджету, хоча їхня частка в зібраних у республіці податках залишалася набагато нижчою за середньоросійську.
Масштабну інвестиційну діяльність у Башкортостані веде ВАТ «Газпром». У 2006-2011 роках компанія спрямувала на газифікацію республіки більш ніж 1,75 млрд руб. На ці кошти побудовано 13 міжселищних газопроводів загальною протяжністю близько 250 км. Рівень газифікації становить 84,3%, тоді як у середньому по Росії — 63,1%. Загальний обсяг капіталовкладень компанії на території республіки за цей час становив близько 21 млрд рублів..
2008 року ВАТ «Газпром» придбав контрольний пакет акцій (53,93% або 1,04 млрд. дол. США) ВАТ «Салаватнафтооргсинтез», яке раніше належало башкирському уряду, що гарантує поставку підприємству сировини на довгі роки вперед.
У 2009 році в РБ ухвалено стратегію соціально-економічного розвитку Башкортостану до 2020 року відповідно до концепції довгострокового соціально-економічного розвитку Російської Федерації на період до 2020 року.
Приплив іноземних інвестицій за 2012 рік майже подвоївся: з 313 до 596 мільйонів доларів. Два роки поспіль (у 2011 і 2012) рейтингове агентство «Експерт РА» визнавало Башкортостан краєм із мінімальними економічними ризиками.
За підсумками 2012 року ВРП республіки становив 1 трильйон 65 мільярдів рублів. Согласно прогнозу к 2016 году показатель превысит 1,6 триллиона рублей. Ріст валового регіонального продукту в рублях частково пояснюється постійним знеціненням рубля (у 8 разів на 2011 рік проти 1997 року).
У 2015 році в Уфі пройшов саміт ШОС і БРІКС. Для підготовки до саміту в Уфі федеральний бюджет планував виділити близько 18 млрд рублів, а РБ — 24,8 млрд рублів. Ці гроші призначалися на капітальний ремонт вулиць, ремонт траси Уфа-Оренбург і автодороги Уфа-аеропорт, будівництво готелів, знесення старих будинків, підготовку волонтерів тощо. Прискореними темпами планувалося завершити довгобуди: Уфимський залізничний вокзал, мечеть, лінії швидкісного трамвая.
Промисловість Центри промислового виробництва Башкортостану — це міста Уфа, Стерлітамак, Салават, Ішимбай та Нефтекамськ. На підприємствах цих міст виробляється більш ніж половина обсягу всієї промислової продукції Башкортостану.
Значна частка у структурі промислового виробництва припадає на паливно-енергетичний комплекс (ПЕК). Його частка в загальнореспубліканському обсязі відвантаженої продукції становить до 50%, отриманого прибутку — близько 70%, надходжень до консолідованого бюджету республіки — близько 40%, інвестицій в основний капітал — понад 30%; валютних надходжень — понад 80%. ПЕК Башкортостану є також значною складовою частиною національної економіки Росії. Станом на 2011, частка республіки в російському обсязі видобутку нафти становить 2,2%, первинної переробки нафти — 11,4%, виробництва автомобільних бензинів — 16,2%, дизельного палива — 14,2%, вироблення електричної енергії — 2,6%, теплової — 3,6%.
Нафтовидобуток У республіці розвідано 191 родовище нафти і газу, з яких розробляється 161.
1955 року Башкирська АРСР вийшла на перше місце у країні з видобутку нафти. Максимальний рівень у 47,8 млн тонн було досягнуто 1967 року. Протягом майже десятьох років рівень видобутку утримували на позначці 40 млн тонн нафти на рік.
Нині цей рівень значно знизився (11,8 мли. т. у 2007 році), але надра мають значний потенціал. За сформованого рівня видобутку забезпеченість розвіданими запасами нафти становить близько 25 років.
Провідне нафтогазовидобувне підприємство Башкирії — ПАТ «Акціонерна нафтова компанія "Башнефть"», що базується у Москві. Воно веде свою роботу через своє дочірнє підприємство «Башнефть-Добича» (нафтогазовидобувні управління «Ішимбайнефть», «Краснохолмскнефть», «Уфанефть», «Аксаковнефть», «Чекмагушнефть», «Арланнефть», «Туймазанефть». На частку «Башнефть» припадає понад 98% республіканського обсягу видобутку нафти і практично весь обсяг видобутого газу.
Нафтохімічна промисловість У Башкирії виробляються високоякісні сорти автомобільних бензинів, гасу, дизельного палива, мінеральні добрива. Підприємства краю випускають половину обсягу кальцинованої соди (ВАТ «Башкирська содова компанія» у Стерлітамаку), бутилового та ізобутилового спиртів Росії, більш ніж чверть хімічних засобів захисту рослин, п'яту частину каустичної соди, одну шосту автомобільного бензину, дизельного палива і синтетичних каучуків, сьому частину синтетичних смол і пластмас, одну восьму поліетилену, десяту частину топкового мазуту. В республіці міститься найбільше в Росії підприємство з виробництва каталізаторів (ТОВ «Ішимбайський спеціалізований хімічний завод каталізаторів» в Ішимбаї).
Провідні підприємства: «Башнефть-Уфанефтехім», «Башнефть-УНПЗ» і «Башнефть-Новойл» в Уфі ВАТ «Уфаоргсинтез» (виробництво поліетилену високого тиску (ПВТ), поліетилену низького тиску (ПНТ), поліпропілену (понад 70 марок), синтетичного і гідролізного етилового спирту та інших хімічних продуктів) в Уфі ВАТ «Газпром Нефтехім Салават» (виробництво бензину, мінеральних добрив, ракетного палива) у Салаваті ВАТ «Стерлітамакський нафтохімічний завод» у Стерлітамаку ВАТ «Башкирська содова компанія» у Стерлітамаку
Машинобудування і металообробка