Ме́льников Ювена́лій Дми́трович (, Митченки, Чернігівська губернія, Російська імперія — , Астрахань, Астраханська губернія, Російська імперія) — український революціонер, пропагандист марксизму, один з організаторів перших марксистських гуртків у Росії і в Україні.
Біографія Народився року в селі Митченках (нині — Бахмацького району Чернігівської області) в родині поміщика Івана Федоровича Оробченка-Бедняченка. Навчався в реальному училищі у Ромнах, однак у 5-му класі був вимушений полишити навчання через брак коштів. Набувши спеціальність слюсаря в невеликій майстерні в Ромнах, Мельников починає працювати в Харківських залізничних майстернях.
До політичної боротьби прилучився під впливом ідей народництва, утім, від початку орієнтувався на роботу в робітничому середовищі (на початку 1888 року, працюючи в Харкові слюсарем залізничних майстерень, брав участь у народницьких революційних гуртках, 1889 року вже самостійно вів народницьку пропаганду в містах Таганрозі та Ростові-на-Дону. У жовтні 1889 року був заарештований та на 8 місяців ув'язнений у «Хрести», де захворів на цингу. Там же під впливом Емілія Абрамовича зацікавився марксизмом.
На початку 1890-х років формується як марксист (був пов'язаний з і Павлом Точиським). Наприкінці 1891 року переїхав до Києва, де розпочав роботу в майстерні Київської міської залізниці. Водночас очолив підпільну роботу з об'єднання місцевих соціал-демократичних гуртків, із яких згодом був створений київський «Союз боротьби за визволення робітничого класу». Жив і працював у відкритій ним слюсарній майстерні в будинку по нинішній вулиці Юрія Іллєнка № 23 (будинок не зберігся). 1893 року заснував «Лук'янівський клуб»Містився у будинку по нинішній вулиці Юрія Іллєнка № 15 (не зберігся).. У грудні 1895—1896 роках очолював Робітничий комітет, був одним з керівників соціал-демократичної групи «Робітнича справа» («Рабочее дело»).
11 квітня 1896 року після провалу «трамвайного гуртка» його заарештували і ув'язнили в Києві на 10 місяців. Після звільнення в січні 1897 року внаслідок хвороби був засланий на батьківщину до Ромен. Втретє Мельникова було заарештовано в Ромнах у листопаді 1897 року, переведено в Лук'янівську тюрму, де він пробув до лютого 1898 року й остаточно підірвав своє здоров'я. За спогадами члена СДКПіЛ та РСДРП Йосипа (Юзефа) Мошинського, в тюрмі
Після переведення з Лук'янівської тюрми знову висланий у Ромни під нагляд поліції. У червні 1899 року Мельникова було переведено до Астрахані, де року (за іншими даними — 17 квітня 1900 року) він помер від набутої у в'язниці хвороби на сухоти.
Вшанування пам'яті У 1923–2018 роках (з перервами) у Києві існувала названа на його честь вулиця (колишня Велика Дорогожицька), на будинку № 32 якої встановлено анотаційну дошку. 11 жовтня 2018 року Київська міська рада ухвалила рішення перейменувати вулицю Мельникова на вулицю Юрія Іллєнка, незважаючи на звернення директора Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Бориса Глазунова і дослідника історії Києва Михайла Кальницького зберегти колишню назву, що нагадує про трагедію Бабиного Яру і присвячена «борцеві за права робітників київської Лук'янівки, переслідуваного царським режимом»Проект рішення про перейменування — с. 13-14..
Примітки
Джерела Вирський Д. С. Мельников Ювеналій Дмитрович // Мельников Ювеналій Дмитрович // Мишко Д. І. Ювеналій Мельников: Історико-біографічний нарис. — : Радянська школа, 1959. — 104 с., іл. Мишко Д. І., Шморгун П. М. Ювеналій Дмитрович Мельников. — : Політвидав України, 1970. — 156 с., іл. Юв. Дм. Мельников [Биография. К 25-летию Р. К. П.] // Пролетарская правда. — 1923. — № 57 (472). — 14 марта. — С. 6.