Костел Святого Антонія у Бараші — костел у селі Бараші, колишній храм РКЦ Барашівської парафії.
Історія Костел побудований у 1795 році в центрі села поміщиком, скарбником волинським Юзефом Урбановським () за власні кошти. Спочатку будова була з дерев'яного брусу, розміри периметру 8 м на 14 м. У 1900 році дерев'яну будову обшили ззовні і всередині струганими дошками і пофарбували в синій колір. Костел був покритий бляхою і мав один конус, який закінчувався залізним хрестом.
Богослужіння в костелі відбувалися під супровід органної музики. Одним з органістів був місцевий мешканець, який після смерті похований на Барашівському римо-католицькому цвинтарі.
У 1888 році костел поміняв свій статус і значився як каплиця Пулинського парафіяльного костелу Св. Яна Непомуцена. Станом на 1888 рік у Барашівській парафії було 1260 душ обох статей.
Метричні книги зберігаються в Державному архіві Житомирської області лише за 1911—1917 роки. Інформація щодо інших метричних книг відсутня. В зазначений період у костелі обряди хрещення новонароджених дітей, вінчання шлюбних пар і погребіння усопших виконували: ксьондз Станіслав Бартошевич, ксьондз Болеслав Статкевич, ксьондз Телесфор Ковчинський.
7 травня 1917 року ксьондз Болеслав Статкевич передав згідно опису все майно каплиці ксьондзу Телесфору Ковчинському.
Інтер'єр храму Усередині костелу було дві ризниці і три вівтарі. Великий вівтар знаходився посередині парадної частини костелу. На ньому розташовувався табернакулюм подвійний (шафка). Внизу було дві ікони: Матері Божої Непорочного Зачаття і Матері Божої Рожанцевої. З правого боку знаходився малий вівтар. На ньому був малий табернакулюм і дві ікони Матері Божої Постійного Заступництва та Матері Божої Ангельської. Зверху було розп'яття Ісуса Христа на червоній матерії. По лівому боці знаходився також малий вівтар. На ньому в ніші знаходилася статуя Св. Антонія, яка закривалася іконою Івана Хрестителя. Зверху була ікона Св. Петра в кайданах. По лівому боці біля дверей в ризниці знаходився амвон з малою драбиною. В костелі було дев'ять лавок у два ряди і дві сповідальниці.
Двір храму Біля костелу знаходилася дзвіниця із чотирма дзвонами.
Перед костелом на пустому плацу для стоянки гужового транспорту знаходився будинок для прислуги костелу з п'ятьма кімнатами, дах покритий черепицею. Поруч із будинком для прислуги знаходилися хлів і криниця.
З іншого боку костелу знаходився будинок для священиків, побудований в 1905 році. В ньому було п'ять кімнат, кухня та кімната для прислуги. Дах покритий бляхою. Поруч знаходилася криниця.
Між костелом і будинком для священиків була альтанка, обсаджена диким виноградом. Поруч із будинком знаходилася нова конюшня і лідник, покриті черепицею.
З північного боку будинку розташовувалася костельна земля (8 десятин) під сінокіс та городину.
Парафія До складу Барашівської парафії входили населені пункти: Анжеліне, Антонівка, Баранівка, Бастова Рудня, Бобрицька Болярка, Верендорф, Вікторівка, Грінджівка, Козині Ліски, Киселівка, Кутузівка, Лашня, Микулинці, Михайлівка, Нехворощ, Олександрівка, Павлівка, Поліянівка, Рудокопи, Сербинівка, Ставки, Стара Рудня, Теснівка, Ушичне, Хотози, Царів Бір, Янівка.
Цікаві факти У 1903 році дворянин Франц Феліксович Голавський, мешканець слободи Нехворощ Барашівської волості Житомирського повіту пожертвував на користь Барашівської римо-католицької каплиці власну земельну ділянку розміром 5 десятин і 1200 квадратних сажень. Дарована ділянка знаходилася в Барашах і оцінена самим Голавським вартістю у 2000 рублів.
Після поразки Польщі в Польсько-радянській війні 1920 року, один із ксьондзів костелу разом з послушницею виїхали до Польщі. Можливо саме в той час були вивезені метричні книги костелу. Під час радянської влади костел переобладнаний на районний будинок культури і так існував до 1990-х років. У 1928 році розроблений проект перебудови каплиці. Але в силу історичних обставин цей проект так і залишився на папері.
Костел знаходився в центрі села на території древнього городища Замчища XII-XIII століття.
У 1935 році зруйнований комсомольцями.
Сьогодення Нині польська громада села викупила за власні кошти будинок, колишню швейну майстерню, в якому облаштовують каплицю для відродження костелу.
Примітки
Джерела Броніслав Хлєбовський, Владислав Валевський. «Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країв» — Варшава: 1880—1902 — 15 томів. — Т. 1. — С. 105; Т. 15. — Ч. 1. — С. 83. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — Житомир; Видавництво Волинь, 2010. — 172 с. — INSB 978—966—690—107–4 Державний архів Житомирської області: Фонд 178, о. 1, с. 1010