Mauser (укр. Маузер) — німецький виробник зброї. Основна продукція — гвинтівки з ковзним затвором та напівавтоматичні пістолети, які почали випускати з 1870-х. Маузер створював свої розробки для німецької армії. Наприкінці XIX та на початку XX століть військові розробки Маузера йшли на експорт та ліцензійно вироблялися у різних країнах, а також були дуже популярні моделі цивільної зброї.
Mauser продовжив виробництво спортивної та мисливської зброї наприкінці XX століття. У 1995 компанія стала дочірньою компанію Rheinmetall і отримала назву Mauser-Werke Oberndorf Waffensysteme GmbH, перед тим як була придбана Lüke & Ortmeier Group у 2000. Підрозділ основної компанії, Mauser Jagdwaffen GmbH, був розділений у 2000 та проданий Luke & Ortmeier Group. Mauser Jagdwaffen продовжив виробляти гвинтівки з ковзним затвором у складі компанії SIG Sauer.
Історія
Ранні роки
Петер Пауль Маузер, якого часто називають Пауль Маузер, народився 27 червня 1838 року, у Обендорфі-ам-Некарі, Вюртемберзьке королівство. Його брат Вільгельм був старший від нього на чотири роки. Їхній батько, Франц Андреас Маузер, був зброярем у Королівському Арсеналі Вюртемберга. Завод було побудовано у монастирі августинців, міцна споруда якого ідеально підходила для виробництва зброї. Інший син, Франц Маузер, у 1853 році разом із сестрою вирушив до Америки і працював у компанії E. Remington & Sons. У 1859 році Петера Пауля було мобілізовано артилеристом до Людвигсбурзького арсеналу, де він працював зброярем. Використовуючи голчату гвинтівку Дрейзе (), він розробляє гвинтівку з обертовим затвором. Спочатку гвинтівка використовувала голку для здійснення удару по капсулю; пізніше він встановив ударник і набій заднього запалення. Гвинтівку показав австрійському Міністерству оборони Семюель Норріс з компанії E. Remington & Sons. Норріс вважав, що ця розробка допоможе переобладнати голчаті гвинтівки Шасспо під стрільбу металевими набоями. Незабаром у Оберндорфі виникло партнерство між Норрісом та братами Маузер. У 1867 році партнери поїхали до Льєжу, але коли французький уряд не виявив зацікавленості до переробки гвинтівок Шасспо, партнерство розпалося. Пауль Маузер повернувся до Оберндорфу у грудні 1869, а Вільгельм у квітні 1870.
Петер Пауль та Вільгельм Маузери продовжили розробку своєї нової гвинтівки у будинку тестя Пауля. Гвинтівка Маузерів була представлена прусському уряду 2 грудня 1871 і прийнята на службу 14 лютого 1872, після внесення змін у запобіжник. Брати Маузери отримали замовлення на 3 000 прицілів для гвинтівок, але фактично виробництво гвинтівки було передано урядовим арсеналам і великим фірмам. Приціли виробляли у домі Ксав'єра Яуха з 1 травня 1872. Після отримання замовлення на 100 000 прицілів від Баварської фабрики з виробництва гвинтівок у Амбергу, брати Маузер почали вести перемовини про придбання Королівського арсеналу Вюртемберга. Затримка у придбанні прискорила купівлю нерухомості на березі річки Неккар, у тому ж році було побудовано перші майстерні. Також було вийнято дім у Обердорфі для виконання замовлення Баварської фабрики.
Придбання Königlich Württembergische Gewehrfabrik
Königlich Württembergische Gewehrfabrik було придбано 23 травня 1874, після домовленості між урядом Вюртемберга та Маузерами на виробництво 100 000 гвинтівок Model 71. Товариство між братами Маузер та Компанією було утворено підписанням угоди між вюртемберзьким Vereinsbank Штутгарт та Паулем і Вільгельмом Маузерами 5 лютого 1874. До 23 травня 1874 товариство Маузерів мало три фабрики у Оберндорфі.
Через часті ділові поїздки Вільгельм, який все життя мав проблеми зі здоров'ям, помер 13 січня 1882. Товариство стало акціонерним 1 квітня 1884 з назвою Waffenfabrik Mauser. Акції належали вюртемберзькому Vereinsbank та Паулі Маузеру, який продав свою частину акцій Ludwig Löwe & Company 28 грудня 1887, залишившись технічним директором товариства. Ludwig Löwe & Company була власником 50 відсотків акцій Fabrique Nationale d'Armes de Guerre, компанії яка була створена у 1889 для виробництва гвинтівок Маузера для бельгійського уряду. Deutsche Waffen und Munitionsfabriken A.G. (DWM) було створено 7 листопада 1896 після злиття Ludwig Löwe & Company A.G., Deutsche Metallpatronenfabrik A.G., порохової компанії Rheinisch-Westfälischen та порохової компанії Rottweil-Hamburg Powder Company. Mauser A.G. було створено 23 квітня 1897. Після Другої світової війни DWM отримала назву Industrie-Werke Karlsruhe A.G. (IWK).
Після 1940 У 1940 компанії Маузер було запропоновано взяти участь у конкурсі по переозброєнню німецької армії самозарядною гвинтівкою, Gewehr 41. Було висунуто ряд недоцільних вимог, наприклад у конструкції не повинно бути отворів у стволі для відведення порохових газів для роботи автоматики. Було представлено дві конструкції, і версія Маузера, G 41(M), провалилася на випробуваннях. Після нетривалого випуску її було знято з виробництва. Розроблена конструкція не мала успіху до переробки її на просту автоматику з використанням відводу газів як у Gewehr 43. Під час Другої світової війни фабрика Маузера у Оберндорфі бомбардувалася Союзника, в результаті загинуло 26 робітників і знищено електростанцію компанії. Французькі сили зайняли Оберндорф 20 квітня 1945.
Після війни фабрика займалася випуском зброї для оснащення французьких військових. Завод був демонтований окупаційними силами як військові репарації, більшість фабричних будівель (приблизно 60 % від загального числа) було зруйновано і знищено всі записи за наказом місцевого командування французької армії. Протягом кількох років Mauser Werke виробляли прилади та інструменти вимірювання, такі як мікрометри. Колишні інженери компанії Едмунд Хеклер, Теодор Кох та Алекс Зейдель утворили компанію Heckler & Koch, яка стала головним німецьким виробником стрілецької зброї. Маузер продовжив виробництво мисливської та спортивної зброї. У 1994 вона стала дочірньою компанією Rheinmetall, виробника автоматичних гармат, наприклад Mauser BK—27 та іншої зброї до 2004, коли вона була злита з Rheinmetall Waffe Munition GmbH. У 1999 виробник цивільної мисливської, спортивної і зброї для захисту було відокремлено від Rheinmetall.
Цивільний ринок Гвинтівки Маузер були легко перероблені на мисливські зразки; у Африці, гвинтівкою для сафарі, зазвичай, є саме гвинтівка Маузер. Це перероблені під великий набій гвинтівки калібру .50 (12,7 мм). Переробки відрізняються скороченим ложем та стволом, пристосовані під популярні британські набої і незначні зміни у роботі механізмів. Сьогодні гвинтівки Маузера з великими та малими стволами виробляють у всьому світі для цивільного ринку і вони мають попит серед мисливців.
Надлишки військових гвинтівок Маузер також потрапили на цивільний ринок і були придбані колекціонерами і власниками зброї. Після Другої світової війни залишилося багато карабінів Karabiner 98ks, їх використала данська фірма Schultz & Larsen для створення спортивних цільових гвинтівок. Багато з них досі є конкурентними, хоча і з новими стволами.
Існування до тепер надлишків зброї виробництва компанії Маузер підтверджує їх надійність і високу якість виробництва. Крім того, широка доступність і порівняно низька вартість боєприпасів до неї допомагає використовувати цю зброю стрільцям-ентузіастам. Подібні старовинні боєприпаси вимагають ретельного догляду для запобігання руйнації метала через окислення складниками які входять до складу метальних зарядів.
Першими західними зразками зброї у Південній Азії стали саме зразки зброї розробки компанії Маузер і ця назва у Індії та навколишніх країнах стала синонімом будь-якого важкого пістолета.
Виробники John Rigby & Company розробила чотири різних набої для сафарі—гвинтівок Маузер (.275 Rigby, .350 Rigby, .416 Rigby, та .450 Rigby). Česká Zbrojovka виробляє різні набої для Маузер М98, відомі з них CZ 550 Safari Magnum, .375 H&H Magnum та.458 Lott. SIG Sauer виробляє гвинтівки Маузер M98 під різні калібри, середні та магнум, а також гвинтівку M98 Safari, під набої .416 Rigby, .450 Dakota, .458 Lott та .500 Jeffry. Zastava Arms виробляє декілька варіантів М98 Маузер, найбільш відомі з них серії LK M70 та M85, у різних популярних калібрах від .22–250 до .458 Winchester Magnum. Велика кількість модифікацій гвинтівки LK M70 продається у багатьох країнах. Carl Gustav — шведський національний виробник випускає M94/96 та відомі цільові гвинтівки CG63 та CG68. Husqvarna Vapenfabrik випускає M94-96, варіанти M38, M38-96 і багато інших цивільних варіантів; Model 46 (46A, 46B та 46AN) під калібр 6,5×55, 9,3X57 та 9,3×62; Model 640 (646 — 6,5×55, 648 — 8×57IS, 649 — 9,3×62) без виїмки для великого пальця. Вони використовують механізми FN на пізніх моделях серій 640 та 140. Змішана model 1640 покращеного Маузера (над M96) є поєднанням моделей M98 та M96. Також вони виробляють модель 1900. Fabrique Nationale de Herstal виробляє серію M98, спочатку було виробництво з малим кільцем «C» (ранні моделі), а потім з великим кільцем «H» (пізні). Механізми FN також використовують Сако у Фінляндії у своїх надпотужних гвинтівках (Hi-Power rifles), Браунінг у ранніх моделях Medallions, мале кільце як Husqvarna у моделі 146 та велике кільце у пізнішій моделі 640, а також Kodiak Arms, Коннектикут.
Зброя Маузер до 1945
Гвинтівки
Гвинтівка моделі Маузер-Норріс 67/69 У період між 1867 та 1869 брати Маузер та Семюель Норріс розробили затворну однозарядну гвинтівку. Калібр і кількість створених гвинтівок не відому. Людвиг Олсон писав, що деякий час один екземпляр виставлявся у експозиції Смітсонівського інституту у Вашингтоні, округ Колумбія. Гвинтівка була запатентована у Австрії Семюелем Норрісом 24 грудня 1867. Головка затвора не оберталася, функція яку обрав Пауль Маузер «для захисту головок паперових набоїв від руху і можливого пошкодження при замиканні затвора, і щоб забезпечити необертове місце для екстрактора при використанні металевих набоїв».
Покращена версія гвинтівки мала спіральну пружину, якою було обгорнуто ударник та запобіжник і курок під'єднанні до задньої частини ударника. Цю гвинтівку показали уряду Пруссії і після деяких змін у конструкції запобіжника, вона була прийнята на озброєння як піхотна гвинтівка Model 71 14 лютого 1872. Часто її вважають схожою на гвинтівку Шасспо і, хоча вона мала запозичений від гвинтівки Дрейзе обертовий закритий затвор, все одно більшість новинок належали саме Петеру Паулю Маузеру.
Модель 1871 та її нащадки Гвинтівка Модель 1871 стала першою гвинтівкою створеною братами Маузер. Вона була прийнята Німецькою імперією (окрім Баварського королівства) під назвою Gewehr 71 або Infanterie-Gewehr 71 (на гвинтівках було гравірування I.G.Mod.71). Виробництво піхотної моделі було розпочато на фабриці у Оберндорфі, вона використовувала набої калібру 11×60 мм з чорним порохом і мала довжину ствола 850 мм. Єгерська версія мала довжину ствола 700 мм, а кавалерійський карабін — 500 мм.
Злегка змінена версія широко продавалися у інші країни, на сучасний погляд вони мали великі калібри, зазвичай від 9,5 мм до 11,5 мм. Такі великі калібри були через обмеження димного пороху, який надавав кулям невелику швидкість. Сербія розробила покращену версію Моделі 71 під набій 10,15 мм, зроблений у Німеччині. Ця модель отримала назву Mauser-Milovanović M1878/80. У 1884 до гвинтівки моделі 71/84 було додано 8-зарядний трубчастий магазин. Турецька гвинтівка Модель 1887 була першою у серії гвинтівок які виробляли для турецької армії. Конструкція була схожа з німецькою військовою гвинтівкою Gewehr 71/84: зброя з затвором і трубчастим магазином під стволом.
Набій 8×57 мм I та IS або JS У 1886 французька армія представила гвинтівку Lebel Model 1886, яка використовувала набій на бездимному пороху. Завдяки бездимному пороху з'явилась можливість використовувати кулі малого діаметра які рухалися з великою швидкістю, з великою точністю ураження на дальності 910 м, яка зробила інші гвинтівки застарілими. Як і у Маузера 71/84, головною проблемою гвинтівки було повільне заряджання восьмизарядного трубчастого магазина.