Піразо́л (, ) — органічна сполука, що є 6π-гетероароматичним п'ятичленним 1,2-діазолом складу C3H4N2.
Отримання Отримують піразол приєднанням діазометану до ацетилену, а також взаємодією гідразину з 1,3-дикетонами.
Хімічні властивості Ядро піразолу здатне до електрофільних реакцій заміщення (галогенування, сульфування, нітрування, меркурування). Атом H кільцевого N заміщується на лужні метали, магній, срібло.
Гетероядро відновлюється до піразолінового, а в присутності нікелю — до піразолідинового.
Похідні піразолу є слабкими основами. Металічні похідні алкілюються та ацилюються. Утворюють комплекси із солями важких металів. Похідні відносно стабільні до окиснення.
Див. також Піразолін
Джерела