Олексій Петрович Бистров (, , Рязанська губернія — , Ленінград) — радянський науковець, палеонтолог, анатом і гістолог.

Біографія Олексій Петрович Бистров народився в 1899 році в Рязанській губернії в родині сільського священика і вчительки. Його інтерес до природознавства проявився ще в дитинстві і вплинув на вибір професії не тільки у нього самого, а й у його молодших братів і сестер, багато з яких теж пов'язали своє життя з наукою. Він почав свою освіту в сільській школі, потім закінчив рязанське духовне училище. Олексій вступив в Рязанську духовну семінарію, але вже навесні 1918 вона була розігнана новим урядом. Після здобуття середньої освіти його мобілізували в Червону армію. Незважаючи на «неправильне» соціальне походження Олексію все ж вдалося вступити до Військово-медичну академію (ВМА) в Петрограді. Після закінчення він залишився в ній працювати.

Його наукові інтереси в галузі анатомії людини поступово перемістилася в палеонтології хребетних. Наявність у нього цілого ряду статей дозволило йому в 1935 році отримати ступінь кандидата медичних наук без захисту дисертації. У 1937 році після переїзду в Москву він почав працювати у відділі нижчих хребетних Палеонтологічного інституту. За підсумками цієї роботи в співавторстві з І. А. Єфремовим була опублікована монографія з остеології і анатомії еотріасового лабіринтодонтів, за яку автори згодом були удостоєні почесних дипломів Ліннєєвського товариства (Англія). У серпні 1939 Олексій Петрович повернувся в Ленінград, а вже в 1940 захистив дисертацію «Структура зубів кроссоптерігій і лабіринтодонтів» на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук. В цей час Олексій Петрович працював у Військово-морської медичної академії, де він був обраний професором кафедри нормальної анатомії. Під час війни, в ніч на 1 грудня 1941 року Олексій Петрович разом з іншими співробітниками Академії пішки по льоду Ладозького озера вийшов з блокадного Ленінграда. Їх евакуювали в Кіров, де був організований військовий госпіталь. Навіть в ці важкі роки Олексій Петрович не припинив наукову діяльність: за роки війни досліджено 4,5 тис. людських черепів. У лютому 1943 йому присвоїли звання підполковника медичної служби.

Після закінчення війни Олексій Петрович повернувся в Ленінград і перевівся в Університет, де він читав студентам курс палеонтології. У 1946 його обрали редактором Державного всеросійського палеонтологічного товариства і членом Товариства палеонтології хребетних. У 1947 Олексій Петрович очолив палеонтологічну лабораторію в ЛДУ. Післявоєнний період життя характеризується цілою серією наукових робіт, особливе місце серед них займає монографія «Минуле, сьогодення, майбутнє людини», на написання якої було потрібно більше десяти років. Вона була видана в 1957 році в самому кінці життя автора. У 1959 році вона була визнана найкращою науковою роботою 1957-58 року в Ленінградському університеті і удостоєна премії Вченої Ради, висунута на здобуття Сталінської премії. Олексій Петрович помер 29 серпня 1959, похований на Серафимівському кладовищі в Санкт-Петербурзі. Пам'ять про нього увічнена в наукових назвах цілого ряду викопних тварин, а також в назвах двох географічних об'єктів на карті світу (мис Бистрова і скеля Бистрова). Однак найкращим визнанням його заслуг перед науковим співтовариством служить цитування його наукових праць, яке не припиняється до сьогоднішніх часів.

Основні наукові публікації Быстров А. П. Опыт реконструкции некоторых представителей Северо-Двинской фауны. Тр. Палеозоологического института, Москва-Ленинград, изд. АН СССР, 1935, т. IV, стр.289-299. Быстров А. П. и Ефремов И. А. Benthosuchus sushkini Efr. — лабиринтодонт из эотриаса реки Шарженги. Тр. Палеонтологического ин-та, Москва-Ленинград, изд. АН СССР, 1940, т. X, вып.1, стр.1-152. Быстров А. П. Череп парейазавра. Тр. Палеонтол. ин-та, Москва, изд. АН СССР, 1957, т. LXVIII Котилозавры и батрахозавры верхней перми СССР, стр.3-18. Быстров А. П. Прошлое, настоящее, будущее человека. Медгиз, Ленинградское отд., 1957, стр.1-314.

Науково-популярні статті Быстров А. Лицо доисторического человека. Искра (общедоступный научный журнал), Москва, Государственное издательство, 1923, N8, стр.13-17. Быстров А. Происхождение лошади. Искра (общедоступный научный журнал), Москва, Государственное издательство, 1924, N11, стр.12-17. Быстров А. Ископаемые животные. Искра (общедоступный научный журнал), Москва, Государственное издательство, 1926, N1, стр.7-11. Быстров А. Родословная человека. Искры науки (ежемесячный научно-популярный журнал), Москва, издательство «Гудок» ЦК железнодорожников, 1926, N9 (15), стр.33-35. Быстров А. П. Что нужно знать о развитии жизни и происхождении человека. Москва, издательство «Крестьянская Газета», 1926, стр.1-61. Быстров А. П. Развитие жизни и происхождение человека. 2-е исправленное издание. Москва, изд. «Крестьянская Газета», 1929, стр.1-80. Быстров А. П. Находка саблезубого сумчатого хищника. Природа, изд. Академии Наук СССР, 1934, N12, стр.80-81. Быстров А. П. Саблезубые тигры. Природа, изд. АН СССР, 1950, N12, стр.30-37. Быстров А. П. Происхождение слова мамонт. Природа, изд. АН СССР, 1953, N3, стр.110-113. Быстров А. П. Homo sum… Воспоминания о детстве, учёбе, работе в Академии / СПб.: ВМедА, СПФ АРАН, 2013. — 336 с.; ил. — (Сер. «Ad fontes. Материалы и исследования по истории науки». Supplementum 1).

Література Наумов Д. Г. Профессор Алексей Петрович Быстров. 14-я международная Пущинская школа-конференция молодых учёных «Биология — наука XXI века». 19-23 апреля 2010. Сборник тезисов. — Пущино, 2010. Т. 2. С. 351—352. Иванов А. О. Алексей Петрович Быстров // Геологический факультет. LXXV лет в очерках жизни и творчества преподавателей. — СПб.: Изд-во СПбГУ, 2008. — С. 68-74. Иодко О. В. Подполковник, художник, палеонтолог, профессор А. П. Быстров // Академический архив в прошлом и настоящем: Сборник научных статей к 280-летию Архива Российской академии наук / Отв. ред. И. В. Тункина; Санкт-Петербургский филиал Архива РАН. — СПб.: Нестор-История, 2008. — С. 392—413. — 532 с. — ISBN 978-59818-7289-1. Исси И. В. О моём дяде, Алексее Петровиче Быстрове (рукопись). Наумов Д. Г. О славном учёном. Газета «Пущинская среда», Пущино, 8 июня 2005 года, № 22(498). С. 4. Соколов Б. С. Профессор Алексей Петрович Быстров (воспоминания). Палеонтологический журнал, Москва, Наука, 2002, т.36, № 2. С. 107—112. Иодко О. Капитан «Звёздных кораблей» А. П. Быстров — врач, художник, палеонтолог. Санкт-Петербургский университет, 1995, № 7(3400). С. 24-27. Иван Антонович Ефремов: переписка с учёными, неизданные работы. Составитель Н. В. Бойко. Научное наследство, Москва, Наука, т. 22, 1994, 286 с. Чудинов П. К. Три времени Ивана Ефремова. Вступительная статья из книги: Ефремов И. А. Тень минувшего. Рассказы и повести, Москва, Наука, 1991. С. 3-45. Olson E. C. The other side of the medal: a paleobiologist reflects on the art and serendipity of science. Blacksburg, Virginia, The McDonald & Woodward Publishing Company, 1990, 182 p. Чудинов П. К. Иван Антонович Ефремов: 1907—1972. Москва, Наука, 1987, 224 стр. Геккер Р. Ф. Иван Антонович Ефремов. Тафономия и вопросы палеогеографии. Межвузовский научный сборник. Издательство Саратовского университета, 1984, стр.6-14.