Вілюйська ГЕС-III (Свєтлинська ГЕС) — ГЕС на річці Вілюй, поблизу селища Свєтлий, Якутія, Росія. Входить до Вілюйського каскаду ГЕС.
Загальні відомості Будівництво ГЕС розпочалося у 1979 році. У 2008 році станція офіційно введена в експлуатацію з трьома з чотирьох генераторів. Гідроелектростанція побудована за русловим типом.
Склад споруд ГЕС: лівобережна насипна гребля завдовжки 112 м і заввишки 50 м; правобережна насипна гребля завдовжки 273 м та заввишки 50 м; підвідний і відвідний канали; поєднана руслова будівля ГЕС
Планована потужність ГЕС — 360 МВт, плановане середньорічне вироблення — 1,2 млрд. КВт·год . У будівлі ГЕС має бути встановлено 4 поворотно-лопатевих гідроагрегати потужністю по 90 МВт, що працюють при розрахунковому напорі 23 м.
Станом на 2015 рік введено 3 гідроагрегати, потужність ГЕС складала 277,5 МВт.
Напірні споруди ГЕС (довжина напірного фронту 537 м) повинні утворити водосховище площею 104 км², повної і корисної ємністю 1,08 та 0,19 км³, завдовжки 141,2 км, завширшки до 0,46 км, завглибшки до 50 м. При створенні водосховища затоплюється 288 га сільгоспугідь, переноситься 28 будівель.
Вілюйська ГЕС-3 спроєктована інститутом «Ленгідропроєкт».
Економічне значення Вілюйська ГЕС-ІІІ призначена для енергопостачання алмазодобувної промисловості, перспективного видобутку інших корисних копалин Якутії (зокрема, нафти і газу), а також для енергопостачання житлово-комунальної сфери (планується перевести на електроопалення декількох селищ). Працює на ізольовану від ЄЕС систему.
Добудову і експлуатацію Вілюйської ГЕС-3 здійснює ВАТ «Вілюйська ГЕС-3», контрольована АК «АЛРОСА».
Історія будівництва У 1975 році розпочата розробка ТЕО ГЕС, проєкт — у 1978 році. Підготовчі роботи зі спорудження ГЕС почалося у 1979 році. Спочатку були проведені роботи по так званим об'єктах підготовчого періоду, згодом у квітні 1983 року — по основним спорудам (будівельний канал та берегові примикання). 6 жовтня 1986 року перекрито русло річки Вілюй, побудовано міст через будівельний канал. 22 квітня 1987 року виконана укладка першого куба гідротехнічного бетону у фундамент будівлі ГЕС. У 1990-х роках темпи робіт через економічну кризу та брак коштів були уповільнені, а згодом зовсім припинені. Постало питання про те, щоб роботи по створенню третьої черги остаточно згорнути.
У липні 1999 року, після трирічного простою, відновлено будівництво основного гідровузла. Якщо раніше будівництвом керувало АК «Якутськенерго», РАО «ЄЕС Росії», федеральний та республіканський бюджети, то з цього часу функції замовника було покладено на ВАТ «Вілюйська ГЕС-ІІІ», а фінансування — на АК «АЛРОСА», яка придбала у липні 2000 року контрольний пакет акцій ВАТ «Вілюйгесбуд». У 2000 році АК «АЛРОСА» інвестувала у ВАТ «Вілюйська ГЕС-ІІІ» понад 600 млн рублів. У 2001 році інвестиційні ресурси в частині капітальних вкладень, що виділялися ВАТ «Вілюйська ГЕС-ІІІ», освоєні на загальну суму 1 353 млн рублів. Генеральним підрядником з будівництва та реконструкції об'єктів енергетики є дочірнє товариство АК «АЛРОСА» — ВАТ «Вілюйгесбуд».
8 вересня 2004 року на Вілюйській ГЕС-ІІІ введено в експлуатацію перший гідроагрегат, 22 грудня 2005 — другий, 6 лютого 2008 року — третій. У низці публікацій Вілюйська ГЕС-ІІІ має назву Свєтлинска ГЕС.
У 2009 році водосховище піднято з позначки 169,5 м до відмітки 175 м (проєктна відмітка — 181 м).
Примітки
Посилання