Крізам Сезар Олівейра Фільйо (), більш відомий як Зіньйо (, 17 червня 1967, Нова-Ігуасу) — колишній бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі входить до тренерського штабу клубу «Васко да Гама».
Виступав за низку бразильських клубів, а також японську «Йокогаму Флюгелс» та американський «Маямі». У складі національної збірної Бразилії ставав чемпіоном світу та віце-чемпіоном Південної Америки.
Клубна кар'єра
Зіньйо розпочав свою футбольну кар'єру у клубі «Фламенго», дебютувавши в основному складі команди 9 березня 1986 року в матчі з клубом «Мескіта», що завершився перемогою «Фла» з рахунком 3:1, а у своєму четвертому матчі 18 травня він відкрив свій гольовий рахунок, забивши один з 5-ти м'ячів своєї команди у ворота клубу «Португеза Деспортос». У тому ж році Зіньйо виграв свій перший титул — чемпіонат штату Ріо, а через рік він виграв з командою і чемпіонат Бразилії, але той рік закінчився масовим від'їздом провідних гравців з клубу, в результаті чого у наступному сезоні 1988 року Зіньйо, разом з Бебету, залишився, практично, єдиним чемпіоном Бразилії 1987 року. Лише два роки потому команда почала набирати обертів, вигравши чемпіонат штату, чемпіонат Бразилії та бразильський кубок.
У 1993 року Зіньйо покинув ряди «Фламенго» і перейшов в «Палмейрас», в якому зібралися такі зірки як Едмундо, Еділсон, Роберто Карлос і новий тренер команди Вандерлей Лушембурго. І команда в перший же рік виграла чемпіонат Сан-Паулу, чемпіонат Бразилії та здобула перемогу в турнірі Ріо-Сан-Паулу, а через рік повторила успіх, вигравши чемпіонат країни і турніру Ріо-Сан-Паулу. Але з відходом Лушембурго, команда почала «сипатися», її стали залишати провідні гравці, в числі яких був і Зіньйо, який після чемпіонату світу переїхав до Японії.
В японському клубі «Йокогама Флюгелс» Зіньйо виступав три сезони і був одним з найкращих легіонерів Джей-ліги, провівши в клубі 110 ігор і забивши в них 32 голи. Зіньйо став одним з найкращих гравців чемпіонату Японії за середніми оцінками за матч журналу «SoccerDigest», набираючи в середньому 6,66 очок за гру.
Зіньйо повернувся у Бразилію у 1997 році, знову приєднавшись до «Палмейрасу». З «Вердао» Зіньйо виграв кубок Бразилії, а рік потому відсвяткував перемогу у кубку Лібертадорес. Після цього Зіньйо перейшов в «Греміо», де знову виграв чемпіонат штату, а також третій раз у своїй кар'єрі підняв над головою бразильський кубок.
Після цього Зіньйо в третій раз перейшов до «Палмейраса», провівши ще 24 матчі. Всього ж за «Вердао» Зіньйо провів 333 ігри (184 перемоги, 74 нічиїх та 75 поразок), забив 56 голів.
У 2003 році Зіньйо перейшов в «Крузейро» і виграв з цим клубом чемпіонат Бразилії. Рік по тому у віці 36 років півзахисник перейшов в рідній «Фламенго», але провів в команді лише півтора сезону, не завжди потрапляючи навіть до складу команди. Всього за «Фламенго» провів 466 матчів і забив 65 голів.
Другу половину сезону 2005 року Зіньйо дограв у нижчоліговому клубі «Нова-Ігуасу», після чого перебрався у США. У Сполучених Штатах Зіньйо виступав як граючий тренер у клубі «Маямі», а в 2008 році, завершивши кар'єру, очолив клуб.
Виступи за збірну 15 березня 1989 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії у товариській грі з Еквадором.
Зіньйо був учасником двох кубків Америки (1993 року в Еквадорі та 1995 року в Уругваї), а також чемпіонату світу 1994 року у США, де футболіст був одним з «творців» перемоги, провівши всі сім матчів на турнірі. У збірній на мундіалі Зіньйо виконував функції опорного півзахисника, який за завданням тренера не ходить в атаку, що Зіньйо робив у всіх своїх командах.
На початку 1998 року півзахисник був включений в заявку збірної на розіграш Золотого кубка КОНКАКАФ 1998 року у США, на якому команда здобула бронзові нагороди. Виграний матч за 3-тє місце проти збірної Ямайки (1:0), який пройшов 15 лютого 1998 року, став останнім для Зіньйо у футболці збірної. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 57 матчів, забивши 7 голів.
Кар'єра тренера 2006 року, завершився ігрову кар'єру у «Маямі», Зіньйо очолив цей філоридський клуб, де і пропрацював аж до 2010 року.
2011 року недовго очолював команду «Нова-Ігуасу», в якій також раніше виступав як гравець.
З 2015 року входить до тренерського штабу клубу «Васко да Гама».
Статистика Клубна
|1986||rowspan="7"| «Фламенго»||rowspan="9"|Серія A||22||3||||||||||22||3 |- |1987||19||2||||||||||19||2 |- |1988||25||4||||||||||25||4 |- |1989||17||0||||||||||17||0 |- |1990||18||1||||||||||18||1 |- |1991||7||0||||||||||7||0 |- |1992||25||3||||||||||25||3 |- |1993||rowspan="2"| «Палмейрас»||17||5||||||||||17||5 |- |1994||27||6||||||||||27||6
|1995||rowspan="3"| «Йокогама Флюгелс»||rowspan="3"|Джей-ліга||41||13||2||1||colspan="2"|-||43||14 |- |1996||27||5||2||1||14||7||43||13 |- |1997||15||3||0||0||6||1||21||4
|1998||rowspan="2"| «Палмейрас»||rowspan="8"|Серія A||21||1||||||||||21||1 |- |1999||20||3||||||||||20||3 |- |2000||rowspan="2"| «Греміо»||30||6||||||||||30||6 |- |2001||21||4||||||||||21||4 |- |2002|| «Палмейрас»||16||2||||||||||16||2 |- |2003|| «Крузейру»||31||3||||||||||31||3 |- |2004||rowspan="2"| «Фламенго»||31||3||||||||||31||3 |- |2005||0||0||||||||||0||0 |- |2005|| «Нова-Ігуасу»||||0||0||||||||||0||0
|2006||rowspan="2"| «Маямі»||rowspan="2"|USL-1||24||2||||||||||24||2 |- |2007||25||5||||||||||25||5 347||46||||||||||347||46 83||21||4||2||20||8||107||31 49||7||||||||||49||7 479||74||4||2||20||8||503||84
Збірна
|1989||4||0 |- |1990||0||0 |- |1991||0||0 |- |1992||7||1 |- |1993||14||0 |- |1994||13||2 |- |1995||10||3 |- |1996||0||0 |- |1997||2||1 |- |1998||5||0 |- !Всього||55||7
Титули і досягнення Командні Чемпіон Бразилії (5): «Фламенго»: 1987, 1992 «Палмейрас»: 1993, 1994 «Крузейру»: 2004 Володар Кубка Бразилії (3): «Фламенго»: 1990 «Палмейрас»: 1998 «Греміо»: 2001 Чемпіон штату Ріо-де-Жанейро (3): «Фламенго»: 1986, 1991, 2004 Чемпіон штату Сан-Паулу (2): «Палмейрас»: 1993, 1994 Чемпіон штату Ріу-Гранді-ду-Сул (1): «Греміо»: 2001 Переможець турніру Ріо-Сан-Паулу (2): «Палмейрас»: 1993, 1994 Володар Кубка Лібертадорес (1): «Палмейрас»: 1999 Володар Кубка Меркосур (1): «Палмейрас»: 1998
Збірні Чемпіон світу (1): 1994 Срібний призер Кубка Америки: 1995 Бронзовий призер Золотого кубка КОНКАКАФ: 1998
Особисті Володар Срібного м'яча Бразилії: 1988, 1992, 1994, 1997
Примітки
Посилання Статистика виступів на сайті national-football-teams.com Профіль на sambafoot.com