Штефан Августин (11 січня 1893, с. Порошково, нині Перечинського району Закарпатської області — 4 вересня 1986, м.Філадельфія, США) — український педагог, освітянин, суспільно-політичний діяч, Голова Сойму Карпатської України, дійсний член НТШ. Син отця Омеляна Штефана. Адвокат у Рахові.Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — іл. — С. 71. — ISBN 5-7707-7867-9.
Життєпис Народився 11 січня 1893 у селі Порошково (тепер Перечинський район Закарпатської області) у сім'ї священика Омеляна Штефана.
Теологічну освіту здобув в Ужгороді, філософську в Будапешті у 1917 році. Працював викладачем учительської семінарії та реальної гімназії в Ужгороді протягом 1917—1921 років.
У жовтні 1918 p. вів переговори з Українською Парламентарною Репрезентацією у Відні про об'єднання Закарпаття з Галичиною. 18 грудня 1918 р. виступав на з'їзді Мараморощини, де було обрано Сигітську Народну Раду (також мали слово Клочурак Степан та Климпуш Василь — Ясіня, Бращайко Михайло — Рахів, Йосипчук Василь — Великий Бичків). Учасник Всенародного Конгресу Угорських Русинів у Хусті 21 січня 1919 р., який вирішив об'єднати Закарпаття з Україною і заснував Центральну Українську (Руську) Народну Раду Закарпаття, (членом президії якої був до березневих подій 1939 р.).
Августин Штефан був співзасновником «Просвіти», головою Народнопросвітної Ради м. Мукачева (1925 — 38), співзасновником Учительської Громади (1929) та її останнім головою (1938 — 39).
Працював також редактором тижневика «Русинъ», а потім щоденника «Русинъ» в Ужгороді (1921 — 23), співредактор журналу «Підкарпатська Русь» (1924 — 38), «Учительський Голос» (1930 — 39) та тижневика української фракції аграрної партії «Земля і Воля» (1934 — 38).
Був засновником і директором Торгової Академії в Мукачеві (1922 — 38), яку після угорської окупації було евакуйовано до Братислави.
Урядовець Карпатської України З жовтня 1938 до березня 1939 р. — начальник міністерства шкільництва Карпатської України. На першому засіданні Сойму Карпатської України обраний Головою Сойму. За його кандидатуру проголосувало 20 із 22 депутатів парламенту.
На еміграції Працював директором Української гімназії в Модржанах біля Праги (1940 — 45), з якою евакуювався до Аугсбургу (Німеччина), де був її директором (1945 — 49).
У 1949 році емігрував до США, де став викладачем у жіночій Академії у Стемфорді (1949 — 69). У 1978 — 85 pp. був заступником голови Уряду УНР в екзилі.
Від 1969 р. жив у Філадельфії.
Помер уранціА. Штефана поховано з гідністю державного мужа // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 180 (20 вересня). — С. 3. 4 вересня 1986Помер проф. Августин Штефан // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 170 (6 вересня). — С. 1., похований на українському цвинтарі Пресвятої Богородиці в Ланггорні, Пенсільванія.
Праці автор шкільних підручників з математики, співавтор першої на Закарпатті граматики української мови фонетичним правописом (1931); «From Carpatho-Ruthenia to Carpatho-Ukraine» (1969), «За правду і волю: спомини і дещо з історії Карп. України» (т. 1, 1973; т. 2, 1981), «Августин Волошин — Президент Карпатської України» (1977)
Пам'ять Вулицю на честь Августина Штефана названо у середмісті Мукачева. Також вулиця є в Ужгороді.
Меморіальна дошка є у рідному селі Порошково.
Примітки
Джерела та література
Віднянський С. Штефан Августин // † бл. п. проф. Августин Штефан // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 175 (13 вересня). — С. 3.
Посилання Штефан Августин Омелянович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.335-337 Августин Штефан