Кібератака () — спроба реалізації кіберзагрози, тобто будь-яких обставин або подій, що можуть бути причиною порушення політики безпеки інформації і/або завдання збитків автоматизованій системі.
Законодавство України визначає: «Кібератака — спрямовані (навмисні) дії в кіберпросторі, які здійснюються за допомогою засобів електронних комунікацій (включаючи інформаційно-комунікаційні технології, програмні, програмно-апаратні засоби, інші технічні та технологічні засоби і обладнання) та спрямовані на досягнення однієї або сукупності таких цілей: порушення конфіденційності, цілісності, доступності електронних інформаційних ресурсів, що обробляються (передаються, зберігаються) в комунікаційних та/або технологічних системах, отримання несанкціонованого доступу до таких ресурсів; порушення безпеки, сталого, надійного та штатного режиму функціонування комунікаційних та/або технологічних систем; використання комунікаційної системи, її ресурсів та засобів електронних комунікацій для здійснення кібератак на інші об'єкти кіберзахисту»Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 5 жовтня 2017 року № 2163-VIII.
Нижче наведено неповний перелік відомих кібератак (хакерських атак) на автоматизовані та інформаційні системи. Посилання на основні статті про інцидент (там де можливо) виділено жирним шрифтом.
Атаки на об'єкти інфраструктури
Енергетичні системи Операція «NightKnight» (нічний лицар) в 2011 компанія McAfee оприлюднила детальну доповідь про виявлену нею потужну операцію кібершпигунства за великими глобальними енергетичними компаніями з метою викрадення чутливої інформації як про підприємницько-фінансову діяльність компаній, так і про використані ними системи SCADA. На думку McAfee, основна частина атаки походила з Китаю. Операція «Shamoon» та однойменний вірус були виявлені в 2012 році. Даний зразок шкідливого ПЗ був використаний для шпигунства за компаніями в енергетичному секторі. В жовтні 2012 року цей вірус був використаний угрупуванням іранських хакерів для здійснення одного із наймасштабніших випадків кіберсаботажу: у наперед заданий час вірус запустив модуль на заражених комп'ютерах саудівської компанії Saudi Aramco. Цей модуль здійснив безповоротне знищення даних на жорстких дисках вражених комп'ютерів. Кібератака на енергетичні компанії України в грудні 2015 року. Найбільше постраждали споживачі «Прикарпаттяобленерго»: було вимкнено близько 30 підстанцій, близько 230 тис мешканців залишались без світла протягом однієї-шести годин. Атака відбувалась із використанням троянської програми BlackEnergy. Водночас синхронних атак зазнали «Чернівціобленерго» та «Київобленерго», але з меншими наслідками. Загальний недовідпуск електричної енергії становив — 73 МВт·год (0.015 % від добового обсягу споживання України). 7 листопада 2016 року стало відомо про DDoS-атаку проти невстановлених інформаційних систем в одній з країн Європи. Серед іншого, ця атака зачепила системи управління опаленням та постачанням теплої води в двох житлових будинках в місті Лаппеенранта на сході Фінляндії. Механізм захисту системи управління автоматично перезапускав її внаслідок сплеску трафіку, що зробило систему непрацездатною. Атака тривала з кінця жовтня до 3 листопада 2016 року. Вражені системи управління перебували у власності компанії Valtia, а температура повітря в місті була нижче 0 °C (до —7 °C). Кібератака на Укренерго 17-18 грудня 2016 року. Електроенергія була відсутня протягом 1 години 15 хвилин. Вимкнено струм у північній частині Києва на правому березі і частині прилеглих районів Київської області. В середині липня 2017 року Національний центр кібернетичної безпеки Великої Британії (, NCSC) поширив попередження про інтенсивні та цілеспрямовані спроби неназваного угрупування (підрозділу спец. призначення неназваної країни) здобути несанкційований доступ до інформаційних систем енергетичних компаній. За оцінками NCSC угрупуванню вдалось здобути доступ до інформаційних мереж АСК ТП деяких компаній. В липні 2017 року ФБР разом з міністерством національної безпеки (FBI-DHS) поширило попередження про спроби зловмисників скомпрометувати робочі станції працівників на атомних електростанціях розсилаючи націлені фішингові листи (). Проте зловмисникам не вдалось здобути несанкційований доступ до мереж АСК ТП. 13 червня 2018 року німецька контррозвідка (Федеральне управління з інформаційної безпеки, BSI) оприлюднила інформацію про масштабну кібератаку на енергетичні компанії в країні з боку російських хакерів. Атака отримала назву . Зловмисники намагались здобути несанкційований доступ до інформаційних систем компаній енергетичного сектора, але їм вдалось проникнути лише до офісних комп'ютерних мереж декількох компаній. на початку 2026 року Віцепрем'єр Польщі, міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський заявив, що в грудні попереднього, 2025 року, країна була «дуже близька» до відключення електроенергії через російську кібератаку. В останні дні грудня 2025 року відбулось кілька невдалих кібератак на об'єкти виробництва електричної енергії.
Транспорт Наприкінці листопаду 2016 року інформаційна система міського громадського транспорту (автобуси та трамваї) Сан-Франциско була вражена здирницьким програмним забезпеченням (). Керівництву компанії відповідальній за громадський транспорт довелось скасувати плату за проїзд протягом декількох днів, до відновлення працездатності системи.
В ніч на 25 серпня 2023 року, в районі м. Щецин на північному заході Польщі, стався параліч руху потягів. Хтось на залізничних частотах радіозв'язку почав транслювати сигнал про аварійну зупинку поїздів, після чого лунав гімн Росії та фрагмент промови Путіна. За даними «Газета виборча», невідомі зламали систему безпеки залізничного руху «Радіо-Стоп». Сигнал «тривога» почав звучати у районі Щецина близько 21-ї години. Його приймали як у потягах, так і на постах. Відтак щонайменше на 22 радіостанціях пролунав російський гімн. Станом на 23:30 були вимушено зупинені понад 20 поїздів, які зазнали затримки через хибний сигнал «тривога». Постійний залізничний рух біля Щецина було відновлено близько другої години ночі. Близько опівночі в районі Щецина сигнали «тривога» згасли, але хибні сигнали почали повторюватися в інших частинах Польщі, зокрема у Великопольському воєводстві (центр — м. Познань). Вранці 25 серпня пресслужба PKP PLK підтвердила, що мала місце хакерська атака на залізницю. Про цей інцидент повідомили відповідні служби, зокрема Агентство внутрішньої безпеки, поліцію, залізничну охорону та перевізниківХакери зупинили поїзди польської залізниці сигналами хибної «тривоги». 27.08.2023, 15:07. 20 вересня 2025 року в аеропортах Європи виникли масштабні збої в роботі через кібератаку на американську компанію Collins Aerospace. Збій торкнувся аеропортів у Лондоні, Брюсселі та Берліні, що призвело до значних затримок і скасувань рейсів. Подібні повідомлення надійшли також з лондонського аеропорту Хітроу та брюссельського ЗавентемаЧерез атаку хакерів у Європі скасовують рейси. 20.09.2025.
Системи управління технологічними процесами
В березні-квітні 2000 року відбулась низка невдалих кібератак (не менше 45) на систему управління нещодавно побудованої водоочисної системи в графстві Маручі, Квінсленд, Австралія. Нарешті, із 46-ї спроби зловмисникові, Вайтеку Боудену, вдалось вивести систему управління з ладу, в навколишнє середовище (парки, річки) Маручідору вилилось близько 800 тис. м³ стічних вод. Операція «Олімпійські ігри» із використанням комп'ютерного хробака Стакснет — спроба саботувати ядерну програму Ірану. в грудні 2025 року Служба військової розвідки Данії повідомила про дві кібератаки з боку російських хакерських угрупувань, пов'язаних з російським урядом, що відбулися протягом попереднього року. В результаті однієї з них, в грудні 2024 року, зловмисникам вдалось здобути контроль над системами управління водоканалом у місті Кеге та змінити тиск на насосних станціях, що призвело до пориву труби та тимчасової втрати водопостачання до 50 домогосподарств протягом 7 годин та до 450 домогосподарств протягом однієї години.
Державні фінансові організації 6 грудня 2016 року хакерська атака на урядові сайти (Держказначейства України та інших) і на внутрішні мережі держорганів призвела до масштабних затримок бюджетних виплат. Вже 7 грудня (досить оперативно, як для державних органів) Кабмін виділив 80 млн гривень для захисту від хакерів.
Органи юстиції та нотаріату 28 серпня 2023 року, згідно повідомлення Держспецзв'язку, в Україні зафіксували нову хакерську атаку на органи юстиції та нотаріату. Хакери розповсюджують електронні листи зі шкідливою програмою AsyncRAT. За даними відомства хакери надсилають електронні листи із вкладеннями у вигляді BZIP, GZIP чи RAR-архіву. Відкриття файлу призводить до ураження комп'ютера шкідливою програмою AsyncRAT, яка надає віддалений доступ до пристрою. Небезпечні листи мають специфічні теми та назви файлів. Наприклад: Лист відділу з питань нотаріату у Дніпропетровській області.rar; Лист до відома та виконання.cmd; Лист МЮУ для доведення до відома та врахування в роботі.exe.bzip. «CERT-UA відстежує зловмисну активність від першого кварталу 2023 року за ідентифікатором UAC-0173. Не виключено, що вона може бути пов'язана з діяльністю UAC-0007 (BlackNotary — так звані „чорні“ нотаріуси)», — було зазначено у повідомленніХакери атакують українські органи юстиції та нотаріусів. Aug 28 at 16:13Нова хакерська атака на Україну: постраждали органи юстиції та нотаріусів. 28.08.2023, 18:32.
Державні реєстри України 19 грудня 2024 року здійснили кібератаку на державні реєстри Національних Інформаційних Систем України та Міністерства юстиції України. Близько 60 різних реєстрів виявились недоступними, зокрема Державний реєстр актів цивільного стану громадян, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та ФОП, Державний реєстр прав на нерухоме майно. Певні порушення у роботі також зазнав портал державних сервісів «Дія».
Інші об'єкти інфраструктури 15 березня 2018 року американський уряд оприлюднив спільну доповідь CERT-US, ФБР та Міністерства національної безпеки в якій звинуватили Російську Федерацію у здійснені хакерських атак на державні установи, об'єкти критичної інфраструктури, енергетичні та ядерні об'єкти, приватні підприємства. Хакерські атаки тривали щонайменше з березня 2016 року. Зловмисники намагались здобути доступ до інформаційних систем своїх жертв через менш захищені мережі їхніх підрядників та контрагентів. Ними був використаний широкий набір інструментів: направлений фішинг, Watering-Hole на вузькоспеціалізовані інформаційні ресурси, викрадення облікових записів, тощо. Дана доповідь послужила підставою до підсилення санкцій проти ГРУ та ФСБ. 22 березня 2018 року муніципальні інформаційні системи міста Атланта була вражена здирницьким хробаком SamSam, який атакує уразливість в десеріалізації деяких серверах застосунків на Java. Зловмисники вимагали сплати викупу в біткойн на суму еквівалентну близько $55 тис. Натомість місто звернулось по допомогу до фахівців з комп'ютерної безпеки й планує витратити близько $ на усунення наслідків атаки та поліпшення захисту інформаційних систем. 28 серпня 2023 року, Департамент державної інфосистеми Естонії (RIA) повідомив про найбільшу хвилю кібератак на веб-сайти і сервіси країни. Якщо зазвичай за добу реєструвалося менше десяти атак типу «відмова в обслуговуванні» (DDoS), то, наприклад, за останні 24 години було зареєстровано 114 таких атак. Основними об'єктами нападу стали транспортні, торговельні, комунікаційні та інформаційно-медійні підприємства. Однак атаки не призвели до серйозних наслідків і були відбиті за рахунок реалізації додаткових захисних заходів. Відповідальність за кібератаки взяла на себе промосковська хакерська група.