Василь Миколайович Іванина ( , с. Шапіхи Козелецького району Чернігівської області) — український прозаїк, перекладач. Член НСПУ (1993).
Життєпис Закінчив Київський університет (1970).
Працював у редакціях газет «Молодь України» (1972—1976), журналів «Під прапором комунізму» (1976—1981), «Знання та праця» (1981—1989), відповідальним секретарем редакції журналу «Дніпро» (1989—1992).
Від 1992 — у прес-службі Президента України, від 1993 — Президента і КМ України, 1994–98 — керівник прес-служби Верховної Ради України.
Від 1998 — керівник секретаріату комітету ВР України з питань свободи слова та інформації.
Член СЖУ, НСПУ.
Захоплення: футбол, полювання, читання книг.
Творчість
Автор:
книжок повістей та оповідань: «Поїздка до матері» (1987); «Журавлі з отчого краю» (1988); «Жалість» (1996); «Полин-люби-мене-не покинь» (1997)
романів «Агонія» (2004); «Любов і смерть узурпатора» (2006); «ДОПР» (2009); «З неба зіронька упала» (2013); «Брати» (2016); «Дорога від Щастя» (2018); «Сонце на Лемеші» (2020); «Каяття гетьмана Розумовського» (2023)
Переклав українською мовою з російської окремі твори Олександра Казанцева (кн. повістей «Дзвін сонця», К., 1988), Івана Єфремова (роман «Година бика», К., 1989), Е. Нуршина, Д. Ділова.
Відзнаки Лауреат державної Премії імені Миколи Гоголя за романом «Каяття гетьмана Розумовського» (2024). Премію імені Гоголя здобув письменник, ексголова пресслужби парламенту Василь Іванина
Джерела Іванина Василь Миколайович - Енциклопедія сучасної України; Презентація книги "Каяття гетьмана Розумовського" - Козелецька селищна рада Василь Іванина у музеї Коцюбинського - Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського
Посилання