Васи́ль Васи́льович Карпе́нко (10 лютого 1961, Овруч — 17 січня 2015, Докучаєвськ) — український військовик, підполковник Збройних сил України, заступник командира батальйону, 10-й батальйон територіальної оборони.

Життєпис Навчався у школі № 4 м. Овруч.

1982 року закінчив Костромське вище військове командне училище хімічного захисту. Працював командиром окремого батальйону радіаційного, хімічного та біологічного захисту 30-ї бригади, Новоград-Волинський гарнізон.

По закінченні служби пішов у відставку.

Після оголошення першої хвилі мобілізації — доброволець, у складі 10-го батальйону територіальної оборони Житомирської області. Проводив бойову підготовку новобранців, чимало часу присвятив формуванню батальйону.

У середині липня 2014 року батальйон вирушив із Новограда до Запоріжжя, а з вересня — у Херсонську область, на Арабатську стрілку, село Чонгар. Там військові близько пів року захищали кордон, разом із прикордонниками. Коли через негоду на Херсонщині звалило багато дерев та позривало дахи з будинків, Карпенко разом із батальйоном першим прийшов на допомогу з ліквідації наслідків.

17 січня 2015 року загинув у бою під Докучаєвськом. Машина, в якій він їхав, натрапила на ворожий блокпост поблизу селища Оленівка (Волноваський район). Першим під кулю снайпера потрапив офіцер 72-ї бригади Віктор Сігаєв, який зголосився показати безпечну дорогу. Карпенко прикрив собою водія (мобілізованого хлопця було поранено, але він вижив), наказавши рятуватися з-під обстрілу, а сам викликав вогонь на себе. Після тривалої перестрілки був вражений мінометним вогнем.

10 днів доля Карпенка лишалася невідомою. Його мобільний потрапив до рук бойовиків, тож була надія, що він десь у полоні. Знайти й упізнати тіло допомогли волонтери.

Без Василя залишилися дружина, дві дорослі доньки.

Похований у місті Звягель, міське кладовище, сектор почесних поховань «Алея слави».

Нагороди та вшанування Указом Президента України № 568/2015 від 5 жовтня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 17 січня. рішенням від 17.9.2020 № 2549 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Овруч» (посмертно)Овруцька громада

Примітки

Джерела Карпенко Василь Васильович // Книга пам'яті загиблих 1961 — народився Василь Карпенко, загиблий герой російсько-української війни — Український інститут національної пам'яті