Кубок Девіса () — найбільші міжнародні командні змагання в чоловічому тенісі. Проводиться щорічно Міжнародною федерацією тенісу. Команди тенісистів з різних країн проводять матчі між собою з вибуванням команди, що програла, з турніру. Еквівалент Кубка Девіса серед жіночих команд — Кубок Федерації.
У лютому 2018 Міжнародна тенісна федерація оголосила про зміну формату Кубка Девіса. Реформи будуть проведені за ініціативою компанії Kosmos, яку очолює Жерар Піке.
Історія
Заснував турнір студент Гарвардського університету Двайт Філлей Девіс (). Незважаючи на статус «студента», він на той час уже двічі став чемпіоном США — спочатку в парному, а потім і в одиночному розряді. Вигравши на батьківщині все, що можливо, Двайт вирішив стати найкращим у світі. У той час США й Велика Британія суперничали в усіх напрямах за звання «наймогутнішої держави». Відбилося це суперництво й у спорті — змагання яхтсменів «Кубок Америки» завжди відрізнялися боротьбою американських і британських спортсменів. Девіс вирішив продовжити це суперництво на тенісних кортах і в 1900 році відбувся перший матч турніру, пізніше (в 1945 році, після смерті Двайта Девіса), отримавши назву по імені свого засновника й розроблювача правил.
Перший матч США — Велика Британія пройшов з 8 по 10 серпня 1900 року в Бостоні (США). На корт разом з іншими учасниками турніру вийшов і сам Двайт Девіс і саме він провів перший двобій — проти англійця Ернеста Блека. Двайт переміг, та й загальну перемогу святкували американці, що буквально розгромили суперників з рахунком 3:0. Четвертий матч через дощ дограний не був, п'ятий і зовсім не проводився. Приз, зроблений за замовленням Двайта Девіса залишився в США.
Кілька років Кубок Девіса грали лише дві країни, а потім до них почали приєднуватися й збірні інших держав — до Першої світової війни в Кубку Девіса взяли участь команди Франції, Бельгії, Австрії, Австралії, Німеччини й Канади. Уже в 1904 році у фіналі не виявилося команди США — головний приз розігрували Велика Британія й Бельгія. Правда, бельгійці були вщент розгромлені — 0:5. А в 1907 році з'явився третій після США й Великої Британії переможець турніру — збірна Австралії на кортах Вімблдону обіграла англійців.
Шість років підряд (у 1927—1932 роках) Кубок Девіса вигравала французька збірна, до складу якої входили Рене Лакост, Жан Боротра, Анрі Коше і Жак Бруньйон — так звані Чотири мушкетери.
З перервами на війни — з 1914 по 1919 і з 1939 по 1946 роки — Кубок Девіса проводився щороку. І з кожним роком набирав популярність. В 80-х роках кількість учасників турніру перевалило за сто, а в наш час в бій за почесний трофей включилися збірні команди 138 країн! Практично всі найсильніші гравці XX-го століття брали участь у матчах турніру.
З 1981 року змагання впорядкували, «розбивши» турнір на дивізіони. Безпосередньо за перемогу в Кубку Девіса борються 16 країн. Команди з нижчих дивізіонів намагаються пробитися в еліту.
Кубок
Головний приз турніру — срібний Кубок — має свою історію. Коли встало питання про головний приз для міжнародного змагання з тенісу, натхненник турніру звернувся в одну з провідних тоді ювелірних фірм у Бостоні — Sherve. Компанія не виготовляла виробів самостійно, але розміщала замовлення в найнадійніших виробників. Так, замовлення на виготовлення призу потрапило до майстерні Durgin у Конкорді (штат Нью-Гемпшир).
Власник компанії Вільгельм Даргін не визнавав новомодних штучок на кшталт гальваніки й сріблення й виготовляв продукцію із чистого срібла. Працівників набирав в основному з Англії. Так у компанію потрапив випускник англійського Королівського коледжу мистецтв Родос Роланд, що й взявся за виконання замовлення. Це був уже знаменитий майстер, на рахунку якого було виготовлення срібних предметів для Білого дому.
Так чи інакше, але Девісу пощастило, що приз для його турніру виготовляв саме Родос, що поважав класику, а не прихильник новомодних віянь. Інакше сьогоднішній стильний і строгий Кубок Девіса міг мати зовсім інший вид. Так, для Нью-Йоркського тенісного клубу був виготовлений кубок витриманий у стилі Купера «Останній із могикан». Приз прикрашали індіанські батальні сцени. Кубок Девіса сьогодні, як і сторіччя назад, захоплює цінителів своєю класичною стриманістю.
Повна вага сьогоднішнього Кубка Девіса, який за більш ніж сто років не одержав жодної подряпини, перевищує 70 кілограмів. На початку 1998 року почесний приз — Кубок Девіса — був заново відреставрований бостонською фірмою Shreve. Зараз Кубок має ширший другий постамент, що є частиною обновленого дизайну всього трофею. Через кілька років, коли на всіх пластинах нового постаменту будуть вигравіювані імена чемпіонів, до Кубка буде доданий третій — ще ширший постамент.
Зберігається Кубок Девіса у штаб-квартирі Міжнародної федерації тенісу в Лондоні, з величезними обережностями його вивозять у «столицю» фіналу — звичайно за тиждень — і встановлюють в одному з місцевих банків за куленепробивним склом.
Формат турніру
Поточна структура Матчі Кубка Девіса проводяться між командами, розділеними на різні рівні й групи. Переможці й аутсайдери у групах переходять у наступному сезоні на інший рівень.
18 команд змагатимуться у шести групах із трьох команд. Шість переможців групи плюс дві команди, шо посіли другі місця з найкращим результатом на основі відсотка виграних сетів (потім виграними іграми) отримають право на чвертьфінал. Чотири півфіналісти автоматично кваліфікуються до наступного фіналу. Команди, які посіли 5-у та 18-у позицію, отримають право на кваліфікаційні матчі наступного року.
Кваліфікаційні матчі до фінальної групи складатимуться з дванадцяти поєдинків, які гратимуться вдома та в гостях. Команди, що програли, змагатимуться у світовій групі I.
Світова група I включає 12 поєдинків, які відбудуться вдома та в гостях між 12 країнами, які програли у кваліфікації Кубка Девіса, і 12 країн, які виграли плей-оф Світової групи II, будуть проведені один проти одного на основі рейтингу. Нації, які перемогли, перейдуть до кваліфікації Кубка Девісу, тоді як переможені країни змагатимуться у плей-оф Світової групи II.
У Другій світовій групі також 12 матчів, які відбудуться вдома і в гостях. 12 країн, які програли в плей-оф Світової групи I, і 12 країн-переможців Світової групи I гратимуть один проти одного на основі рейтингу. Нації, які перемогли, перейдуть до плей-оф Світової групи I року, а країни, тоді як переможені країни змагатимуться у плей-оф Світової групи II.
III та IV групи — щотижневі турніри, що проводяться, як групові турніри регіонально.
Структура за станом на 2020 рік <table align=center border="1">
Рівень Групи
1 Фінальна група 4 країни (півфіналісти попереднього року + 2 спеціальне запрошення (wild card) + 12 країн переможці кваліфікації
2 Кваліфікація 12 країн, що посіли місця 5-18 у фінальній групі минулого року + 12 країн, переможці минулорічної Світової групи I
3 Світова група I 12 країн, що поступилися у Кваліфікації + 12 країн, переможці минулорічної Світової групи II
4 Світова група II 12 країн, що поступилися у Світовій групі I + 12 країн
<tr> 5 Америка група III 13 країн </td> Європа група III 8 країн </td> Африка група III 12 країн </td> Азія/Океанія група III 12 країн </tr>
<tr> 6 Америка група IV 5 країн Європа група IV 9 країн </td> Африка група IV 12 країн </td> Азія/Океанія група IV 16 країн </tr>
</table>
Правила проведення матчів У кожному раунді турніру дві команди грають п'ять матчів протягом трьох днів, зазвичай, з п'ятниці по неділю. Для перемоги необхідно виграти мінімум три матчі з п'яти. Перші два матчі — індивідуальні, проводяться в перший день. У другий день проводиться парний матч. Останні два матчі — індивідуальні, проводяться в третій день. У них традиційно грають учасники першого дня, обмінявшись суперниками. Раніше дозволялося замінити гравця в останніх двох матчах, якщо тільки переможець раунду був уже визначений після перших трьох матчів. Зараз командам дозволяється в останній день виставити тенісистів на власний розсуд, з умовою, що склад суперників не буде повторювати матчі першого дня.
Немає ніяких вимог, хто зі спортсменів повинен грати парний матч. Це може бути кожний із гравців, що виступають в індивідуальних іграх, два будь-яких інших гравці (звичайно, фахівці парної гри) або їхня комбінація.
Матчі проводяться з п'яти сетів, п'ятий сет грається без тайбрейку. Якщо одна з команд забезпечила собі перемогу до того, як були зіграні всі п'ять матчів, то матчі, що залишилися, проводяться з трьох сетів, як такі, що не впливають на результат.
Фінальні ігри
+ Фінальні матчі Кубка ДевісаРікПереможецьРахунокФіналістМісце проведення 20252:0Болонья, Італія 20242:0Малага, Іспанія 20232:0Малага, Іспанія 20222:0Малага, Іспанія 2021Російська тенісна федерація2:0Мадрид, Іспанія 20192:0Мадрид, Іспанія 20183:1Лілль, Франція 20173:2Лілль, Франція 20163:2Загреб, Хорватія 20153:1Гент, Бельгія 20143:1Лілль, Франція 20133:2Белград, Сербія 20123:2Прага, Чехія 20113:1Севілья, Іспанія 20103:2Белград, Сербія 20095:0Барселона, Іспанія 20083:1Мар-дель-Плата, Аргентина 20074:1Портленд, США 20063:2Москва, Росія 20053:2Братислава, Словаччина 20043:2 Севілья, Іспанія 20033:1 Мельбурн, Австралія 20023:2 Париж, Франція 20013:2 Мельбурн, Австралія 20003:1 Барселона, Іспанія 19993:2 Ніцца, Франція 19984:1 Мілан, Італія 19975:0 Гетеборг, Швеція 19963:2 Мальме, Швеція 19953:2 Москва, Росія 19944:1 Москва, Росія 19934:1 Дюссельдорф, Німеччина19923:1 Форт-Верт, США19913:1 Ліон, Франція19903:2 Сент-Пітерсберг (Флорида), США19893:2 Штутгарт, ФРН19884:1 Гетеборг, Швеція19875:0 Гетеборг, Швеція19863:2 Мельбурн, Австралія19853:2Мюнхен, ФРН19844:1 Гетеборг, Швеція19833:2 Мельбурн, Австралія19824:1 Гренобль, Франція19813:1Цинцинаті, США19804:1 Прага, Чехословаччина19795:0 Сан-Франциско, США19785:0 Ранчо-Міраж (Каліфорнія), США19775:0 Сідней, Австралія19765:0 Сантьяго, Чилі19753:2 Стокгольм, Швеція1974 т.п.19735:0 Клівленд, США19723:2 Бухарест, Румунія19713:2 Шарлотт (Північна Кароліна), США19705:0Клівленд, США19695:0 Клівленд, США19684:1Аделаїда, Австралія19674:1 Брисбен, Австралія19664:1 Мельбурн, Австралія19654:1 Сідней, Австралія19643:2 Клівленд, США19633:2 Аделаїда, Австралія19625:0 Брисбен, Австралія19615:0 Мельбурн, Австралія19604:1 Сідней, Австралія19593:2Нью-Йорк, США19583:2Брисбен, Австралія19573:2Мельбурн, Австралія19565:0 Аделаїда, Австралія19555:0 Нью-Йорк, США19543:2 Сідней, Австралія19533:2Мельбурн, Австралія19524:1 Аделаїда, Австралія19513:2 Сідней, Австралія19504:1 Нью-Йорк, США19494:1 Нью-Йорк, США19485:0 Нью-Йорк, США19474:1 Нью-Йорк, США19465:0 Мельбурн, Австралія1940 — 1945не проводився 19393:2 Гаверхольд, США19383:2 Філадельфія, США19374:1 Лондон, Велика Британія19363:2 Лондон, Велика Британія19355:0 Лондон, Велика Британія19344:1 Лондон, Велика Британія19333:2 Париж, Франція19323:2 Париж, Франція19313:2 Париж, Франція19304:1 Париж, Франція19293:2 Париж, Франція19284:1 Париж, Франція19273:2 Філадельфія, США19264:1 Париж, Франція19255:0 Париж, Франція19245:0 Париж, Франція19234:1 Нью-Йорк, США19224:1 Нью-Йорк, США19215:0 Нью-Йорк, США19205:0 Окленд, Нова Зеландія19194:1 Сідней, Австралія1915 — 1918не проводився 19143:2 Нью-Йорк, США19133:2 Лондон, Велика Британія19123:2 / (Австралазія)Мельбурн, Австралія1911/ (Австралазія)5:0 Крайстчерч, Нова Зеландія1910не проводився 1909/ (Австралазія)5:0 Сідней, Австралія1908/ (Австралазія)3:2 Мельбурн, Австралія1907/ (Австралазія)3:2 Лондон, Велика Британія19065:0 Лондон, Велика Британія19055:0 Лондон, Велика Британія19045:0 Лондон, Велика Британія19034:1 Бостон, США19023:2 Бруклін, США1901не проводився 19003:0Бостон, США
Переможці Країна Переможець Фіналіст 1900, 1902, 1913, 1920, 1921, 1922, 1923, 1924, 1925, 1926, 1937, 1938, 1946, 1947, 1948, 1949, 1954, 1958, 1963, 1968, 1969, 1970, 1971, 1972, 1978, 1979, 1981, 1982, 1990, 1992, 1995, 2007 (32) ||1903, 1905, 1906, 1908, 1909, 1911, 1914, 1927, 1928, 1929, 1930, 1932, 1934, 1935, 1939, 1950, 1951, 1952, 1953, 1955, 1956, 1957, 1959, 1964, 1973, 1984, 1991, 1997, 2004 (29) |-