Ернст Фрідріх Карл фон Заломон (; *25 вересня 1902, Кіль — †9 серпня 1972, Штокте, Вінзен) — німецький письменник і сценарист. Фрайкорівець. Учасник війни за незалежність Латвії, політв'язень німецьких тюрем.
Біографія
Походив із старовинної шляхетної родини, яка вела свій початок від поважних фамілій дожської Венеції. Його батько був армійським офіцером, потім офіцером кримінальної поліції.
1913—1917 навчався у військовому училищі в Карлсруе, 1918 вступив до Прусського вищого військового училища в Берліні. У квітні 1919 у складі фрайкора «фон Ліберманн» відправився в Східну Балтику, де брав участь у війні за незалежність Латвії, зокрема у боях з більшовиками Московщини. Разом з Залізною дивізією, Балтійським ландесвером та іншими формуваннями його загін брав участь у травневих боях за звільнення Риги.
Після повернення до Німеччини взяв участь в Капповському збройному виступі у складі загону Рудольфа Бертольда. По дорозі на Берлін рейхсвер заблокував загін в Харбурзі (один з районів Гамбурга) і, після бою 15 березня 1920 року, відомого як «Харбурзька кривава неділя», роззброїв заколотників. Убивство Бертольда сам фон Заломон згодом описав у своєму першому романі «Зневажені».
У жовтні 1922 засуджений до п'яти років в'язниці за співучасть у вбивстві міністра закордонних справ Вальтера Ратенау. Після виходу на свободу співпрацював в національно-революційних виданнях, близько зійшовся з Ернстом Юнґером, Ернстом Нікішем та іншими ідеологами консервативної революції.
На початку 1930-х опублікував кілька автобіографічних романів: «Поза законом» (1930), «Місто» (1932) і «Кадети» (1933), які отримали загальноєвропейську популярність. Симпатизував ідеям Ернста Рема, але швидко розчарувався в нацизмі. Вже під час першої хвилі нацистського терору, навесні 1933, був заарештований разом з Гансом Фаллада, але незабаром його відпустили. Відмовився підписати «Обітницю підтримки і вірності» (Gelöbnis treuester Gefolgschaft) німецьких письменників Адольфу Гітлеру.
1951 випустив автобіографічний роман «Анкета», в якому змалював приниження, яким його піддавали в американському таборі для інтернованих, і дав іронічні відповіді на 131 питання з окупаційної анкети з денацифікації. Ця книга стала першим бестселером в післявоєнній Німеччині, розійшовшись тиражем в 250 тисяч приміринків.
Через свою антиамериканську спрямованість «Анкета» викликала інтерес і в інших європейських країнах, особливо у Франції. 1985 її екранізував Рольф Буш; фон Заломона зіграв Хайнц Хеніг.
Після війни продовжував працювати сценаристом, його підозрювали у зв'язках із московськими спецслужбами. 1961 року взяв участь в роботі Всесвітньої конференції проти ядерної зброї в Токіо, за що був нагороджений японською премією миру — «Ланцюгом тисячі журавлів».
Твори
Die Geächteten (Зневажені) 1930 Die Stadt (Місто) 1932 Die Kadetten (Кадети) 1933 Nahe Geschichte (Недавня історія) 1936 Das Buch vom deutschen Freikorpskämpfer (Книга про німецьких фрайкорів) 1938 Boche in Frankreich (Бош у Франції) 1950 Der Fragebogen (Анкета) 1951 Das Schicksal des A.D. (Доля А. Д.) 1960 Die schöne Wilhelmine (Прекрасна Вільгельміна) 1965 Glück in Frankreich (Щастя у Франції) 1966 Die Kette der tausend Kraniche (Ланцюг тисячі журавлів) 1972
Сценарії
Kautschuk/Die Grüne Hölle (1938) Sensationsprozess Casilla (1939) Kongo-Express (1939) Karl Peters (1941) Der dunkle Tag (1943) Der unendliche Weg (1943) Die Unheimliche Wandlung des Axel Roscher (1943) Frech und verliebt (1948) Münchnerinnen (1949) Das Gesetz der Liebe (1949) 08/15 (1954) 08/15 — Im Krieg (1955) 08/15 — In der Heimat (1955) Geliebte Corinna (1956) Liane, das Mädchen aus dem Urwald (Liane la sauvageonne, 1956) Liane, die weiße Sklavin (1957) Soldatensender Calais (1960)
Джерела
Ernst von Salomon Salomon, Ernst von Salomon, Ernst Friedrich Karl von Эрнст фон Заломон в Internet Movie Database