Коефіцієнт (вилучення) добування корисної копалини з надр –
1). При розробці рудних родовищ та родовищ гірничо-хімічної сировини — добуток коефіцієнта добування (вилучення) кількості kК = Д/Б, де Д — кількість добутої корисної копалини з домішаною до неї породою (т, м³), Б — кількість погашених при видобуванні балансових запасів Б (т, м³), на коефіцієнт зміни якості корисної копалини kя=a/c, де а і с — вміст корисного компонента в добутій корисній копалині і погашених балансових запасах (%, кг/т, кг/м³, г/т, г/м³). Тобто,
kн=kя•kк.
Для корисних копалин, якість яких характеризується не тільки вмістом корисного компонента, kн визначається з урахуванням вартості одиниці (т, м³) добутої корисної копалини ЦД до вартості одиниці (т, м3) балансових запасів, що погашаються при розробці ЦБ, тобто
кн=Д•ЦД/Б•ЦБ.
2). При розробці вугільних родовищ kн визначається виразом
kн=Д(100–АВ)/Б(100–АЗ),
де Д — видобуток вугілля, т, Б — погашені балансові запаси, т; АВ, АЗ — зольність відповідно добутого вугілля та погашених балансових запасів, %.
Коефіцієнт kн може бути також визначений як відношення видобутку вугілля за даними маркшейдерського виміру до погашених балансових запасів.
Література