Російсько-українська кібервійна — складова протистояння між Росією та Україною, яке в 2014 році переросло у відкрите збройне протистояння — російсько-українську війну (Треті визвольні змагання).
Перші атаки на інформаційні системи приватних підприємств та державні установи України фіксували під час масових протестів в 2013 році.
Російсько-українська кібервійна стала першим конфліктом в кіберпросторі, коли була здійснена успішна атака на енергосистему з виведенням її з ладу. На думку Адміністрації Президента США хакерська атаки на Україну з боку Росії в червні 2017 року із використанням вірусу NotPetya стала найбільшою відомою хакерською атакою.
У лютому 2014 року розпочалась російська збройна агресія проти України, яка велась також і в кіберпросторі. Майбутній директор американського Агентства національної безпеки Майкл Роджерс з цього приводу зазначав, що разом з військовою операцією із захоплення Криму, Росія розпочала проти України кібервійну. Кібервійною називають російські атаки і українські експерти.
Огляд
Початок конфлікту Кіберзагрози Українській державі та суспільству умовно можна розділити на два ключових рівні. Перший — «класичні» кіберзлочини — як абсолютно оригінальні, так і вже звичайні, для своєї реалізації вони потребують лише сучасних інформаційних технологій.
Другий — злочини, характерні для геополітичної боротьби (або такі злочини на місцевому рівні, які мають потенціал вплинути на політичне становище держави): хактивізм, кібершпигунство та кібердиверсії. Водночас техніки здійснення атак в обох випадках демонструють чимало спільного. Наприклад, фішингові техніки можуть бути використані як для заволодіння коштами громадян, так і з метою кібершпигунства.
Першим масованим випадком хактивізму, з яким зіткнулася Україна, були події довкола закриття файлообмінного сервісу ex.ua. Після спроб правоохоронних органів втрутитися в роботу файлообмінного сервісу було здійснено DDoS-атаки на понад 10 інтернет-сайтів органів державної влади, зокрема на сайт Президента України та сайт Міністерства внутрішніх справ України. Події довкола ex.ua вперше наочно продемонстрували, наскільки Українська держава не готова ані ідеологічно, ані технічно до подібних атак. Саме відсутність прямих економічних збитків стала причиною того, що реальних висновків тих подій так і не було зроблено, а країна виявилась непідготовленою до ефективного протистояння агресії Російської Федерації в кібернетичній сфері.
Наступна хвиля хактивізму сталась на тлі політичного протистояння в жовтні 2013 року — лютому 2014 року (події Революції гідності). Це протистояння активно відбувалось в соціальних мережах, де спостерігався значний сплеск зацікавленості проблемою. З першого дня Євромайдану невідомі особи почали масово використовувати нетботи з метою засмічення інформаційного поля, введення людей в оману та поширення чуток. Наприклад, у Twitter, де можна відслідковувати всі події за хештегом #євромайдан, десятки нетботів вкидали різноманітне інфосміття.
Також були використані механізми ускладнення традиційних комунікацій, зокрема мобільного зв'язку (через автоматичні дзвінки на телефони окремих активістів чи політиків, що унеможливило використання їхніх мобільних телефонів у роботі).
Після початку збройної агресії Російської Федерації проти України, компанії, що спеціалізувалися на наданні послуг кібербезпеки, стали реєструвати зростання кількості кібератак на інформаційні системи в країні. Зазвичай, кібератаки були націлені на приховане викрадення важливої інформації, ймовірніше для надання Росії стратегічної переваги на полі бою. Жертвами російських кібератак ставали урядові установи України, країн ЄС, Сполучених Штатів, оборонні відомства, міжнародні та регіональні оборонні та політичні організації, аналітичні центри, засоби масової інформації, дисиденти.
З початком російсько-української війни стали з'являтись загони антиукраїнських хактивістів, які йменують себе «Кіберберкутом» та проукраїнська «Кіберсотня Майдану», «Анонімусами» з російською або українською «пропискою» тощо. Попри складності у визначенні ступеню співпраці хакерських угрупувань з державними органами, спираючись на зібрані докази можна стверджувати, що проросійські хакерські угрупування перебувають на території Росії, і що їхня діяльність відбувається на користь кремлівського режиму.
Можна стверджувати, що з початку Російсько-української війни в середовищі дослідників кібербезпеки поліпшились можливості виявлення, відстеження, та захисту від угрупувань російських хакерів. Серед можливих пояснень можна навести те, що із загостренням протистояння, російським хакерам бракує часу на вчасне оновлення та вдосконалення тактики, технологій, та методів діяльності.
Дослідники компанії FireEye виокремили два угрупування російських хакерів, які активно проявили себе в Російсько-українській кібервійні: так звана APT29 (також відома як Cozy Bear, Cozy Duke) та APT28 (також відома як Sofacy Group, Tsar Team, Pawn Storm, Fancy Bear).
В період між 2013 та 2014 роками деякі інформаційні системи урядових установ України були вражені комп'ютерним вірусом, відомим як Snake/Uroborus/Turla. Даний різновид шкідливого програмного забезпечення надзвичайно складний, стійкий до контрзаходів, та ймовірно створений в 2005 році.
Починаючи з 2013 року розпочалась «операція Армагедон» — російська кампанія систематичного кібершпигунства за інформаційними системами урядових установ, правоохоронних та оборонних структур. Здобута в такий спосіб інформація ймовірно могла сприяти Росії й на полі бою. Істотним відхиленням від цього правила стала кібердиверсія — атака на «Прикарпаттяобленерго».
Реформи сектору кібербезпеки України В травні 2014 року змінами до закону «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» був закріплений офіційний статус команди реагування на кіберзагрози в Україні CERT-UA. Раніше команда працювала при держслужбі на громадських засадах. Штат CERT-UA на той час становив 10 чоловік, керівником був Іван Соколов, існували наміри розширити команду.
Санкції проти російських розробників «антивірусів» У вересні 2015 року після затвердження Президентом України вступило в силу рішення РНБО від 2 вересня 2015 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Згідно з рішенням, санкції вводяться строком на один рік і стосуються осіб та компаній причетних до анексії Криму і агресії на Донбасі. До переліку санкційних компаній потрапили і російські розробники антивірусного програмного забезпечення «Доктор Веб» і «Лабораторія Касперського». Даним рішенням державним органам влади було заборонено закуповувати ПЗ цих розробників. Головна причина — створення реальних або потенційних загроз національним інтересам, безпеці, суверенітету і територіальної цілісності, сприяння терористичній діяльності та/або діяльність що призвела до окупації території України. А вже 25 вересня 2015 року Кабінет Міністрів України доручив Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації заборонити придбання, оновлення та використання в органах державної влади програмного забезпечення «Лабораторії Касперського».
Стратегія кібербезпеки України 16 березня 2016 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, яким увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня «Про Стратегію кібербезпеки України». У концепції зазначається: «Економічна, науково-технічна, інформаційна сфера, сфера державного управління, оборонно-промисловий і транспортний комплекси, інфраструктура електронних комунікацій, сектор безпеки і оборони України стають все більш уразливими для розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб у кіберпросторі. Цьому сприяє широка, подекуди домінуюча, присутність в інформаційній інфраструктурі України організацій, груп, осіб, які прямо чи опосередковано пов'язані з Російською Федерацією».
Національний координаційний центр кібербезпеки Указом № 242 від 7 червня 2016 року Президент України Петро Порошенко створив Національний координаційний центр кібербезпеки й призначив його керівником секретаря Ради національної безпеки й оборони Олександра Турчинова. На центр покладена відповідальність за аналіз стану кібербезпеки, готовності до протидії кіберзагрозам, фінансового й організаційного забезпечення програм і заходів із забезпечення кібербезпеки, прогнозування й виявлення потенційних і реальних погроз у сфері кібербезпеки, участь в організації й проведення міжнаціональних і міжвідомчих кібернавчань і тренінгів.
Блокування російських інтернет-сервісів в Україні
Наказом № 133/2017 від 15 травня 2017 року, Президент України Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким заборонив інтернет-провайдерам надавати послуги з доступу користувачам мережі інтернет до низки російських інформаційних ресурсів та порталів, зокрема, й соціальних мереж ВКонтакте і Одноклассники. Також доступ був обмежений до порталів Mail.ru, Яндекс, російських компаній розробників-антивірусів «Лабораторія Касперського» і «Доктор Веб». Заблоковано доступ до сайту «Кинопоиск».
Трастовий фонд НАТО Трастовий фонд НАТО зі сприяння Україні в розбудові національної спроможності з кібернетичного захисту (далі — ТФ НАТО) започатковано рішенням Саміту НАТО у вересні 2014 року. Альянс визначив Румунію країною-лідером Фонду з боку НАТО. Інтереси української сторони представляє СБ України.
Станом на 1 липня 2017 року технічне обладнання та програмне забезпечення, передбачені для поставки в Україну у рамках першого етапу програми Трастового Фонду знаходяться в Україні (на базі СБ України, МЗС України і Держспецзв'язку) та проходять інтеграцію у загальну інфраструктуру Національної системи кібербезпеки відповідно до проєкту. Результатом спільної роботи українських та румунських експертів стало створення в СБУ та Держспецзв'язку Ситуаційних центрів реагування на комп'ютерні загрози. Вони дозволять забезпечити аналіз інцидентів безпеки на об'єктах критичної інфраструктури та застосовувати першочергові заходи протидії.
Рішенням Координаційної ради Трастового фонду (липень 2017 року) українською стороною схвалено рішення про подальший напрямок розбудови національної системи кібербезпеки з урахуванням можливостей Трастового фонду, а саме: підвищення технічних можливостей України у сфері кібербезпеки об'єктів критичної інфраструктури шляхом їх оснащення автоматизованими датчиками подій та підключення до національної мережі ситуаційних центрів Держспецзв'язку та СБ України; створення Центрів кібернетичної безпеки у системі Збройних Сил України та Національної поліції з їх подальшим інтегруванням у Національну мережу ситуаційних центрів.
26 січня 2018 року Служба безпеки України відкрила Ситуаційний центр забезпечення кібербезпеки створений на базі Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави в галузі інформаційної безпеки СБУ. Технічне обладнання і програмне забезпечення для роботи Центру було отримане СБУ в 2017 році в рамках виконання першого етапу Угоди про реалізацію трастового фонду Україна-НАТО з питань кібербезпеки.
Загрози кібербезпеці та заходи з їх нейтралізації 31 серпня 2017 року Президент Петро Порошенко підписав Указ № 254/2017, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 липня 2017 року «Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року „Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи з їх нейтралізації“, введеного в дію Указом Президента України від 13 лютого 2017 року № 32».
Згідно з Указом, Уряд у тримісячний строк має врегулювати питання щодо заборони державним органам та підприємствам державної форми власності закуповувати послуги з доступу до інтернету у операторів телекомунікацій, у яких відсутні документи про підтвердження відповідності системи захисту інформації встановленим вимогам у сфері захисту інформації.