Юлій (Йосип) Абрамович Ганф ( 20 липня 1898, Полтава — 21 травня 1973, Москва) — радянський графік, карикатурист, ілюстратор; член Спілки художників СРСР, автор літературно-критичних статей.
Життєпис Народився року в місті Полтаві (тепер Україна). Навчався на юридичному факультеті Харківського університету. У 1917—1919 роках займався живописом і скульптурою у студії Е. А. Штейнберга в Харкові. У ці роки виконав сатиричне панно в артистичному кафе поетів, яке привернуло увагу художників «Окон сатиры», які, переконали Ганфа зайнятися карикатурою.
З 1919 року працював в «Окнах сатиры УкРОСТА», газеті «Комуніст», журналі «Червоний перець». У 1922—1923 роках навчався в Москві у ВХУТЕМАСі під керівництвом Ігнатія Нівінського і Миколи Шевердяєва. У 1923—1924 роках працював в журналах «Червоний перець», «Заноза», «Крокодил», з 1927 року в газеті «Правда», де почав працювати над реалістичним малюнком. У другій половині 1920-х — початку 1930-х років працював над політичними і агітаційними плакатами, його листи відрізнялися строгістю колориту і вивіренною композицією, часто поєднуєднував цілком реалістичний малюнок з елементами фотомонтажу і карикатурою («Заем второй пятилетки» 1930 року, «Успехи социалистического строительства» 1930 року, «Спасти капитал не помогут ни встречи, ни конференции разных Лозанн» 1932). У 1932 році у співавторстві із художником Костянтином Ротовим виконав плакат «Капіталізм шукає виходу з кризи в підготовці нової війни проти СРСР». У 1930-х роках очолював гурток робітників-карикатуристів при редакції «Крокодил».
У 1938 році для виставки «XX лет РККА» виконав сатиричну мальовничу картину маслом «Наочний урок історії». У роки німецько-радянської війни був створений армійський орган друку «Фронтова ілюстрація». Ганф був в ньому не тільки автором малюнків, а й членом редакційної колегії. Він робив малюнки для «Окон ТАСС», листівки. Виконав плакат «Вступайте в доноры» (1941, із Ф. Л. Мулляром), карикатури «Швидкий поїзд Україна-Берлін» (1943), «Наближається час» (1943), співпрацював з журналом «Фронтовий гумор». Після війни працював в газеті «Правда», журналі «Крокодил». З середини війни до 1947 року обіймав посаду художнього редактора цього журналуМучник A.M. Євреї і Полтавщина. Історія… Імена… Долі… Полтава: «Оріяна», 2005. С. 38-39.
Помер у Москві у 21 травня 1973 року.
Творчість Основні карикатури: серія «О товарище Невпопадове и надежной руке» (1953), станкові карикатури «Коричневая чума», «Белорусские ночи» (папір, акварель), ілюстрації до роману Ч. Діккенса «Жизнь и приключения Мартина Чезлвита» (перо, туш), «Кокаин» (1924), «Прожектор» (1924), «Хулиганы» (1924), «Встреча 1 Мая» (1925), «Силы небесные. Чемберлен» (1927), «Наши за границей» (1928), «В третьей империи» (1939), «Тень Сталинграда лежит на их лицах» (1943).
Роботи художника знаходяться в Державній Третьяковській галереї, Державному музеї образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, деяких приватних зібраннях.
Відзнаки Народний художник РРФСР Заслужений діяч мистецтв РРФСР
Посилання Ганф Юлий Абрамович. Советский Плакат Ганф Юлий Абрамович, История Полтавы
Примітки
Література та джерела «Ганф Ю. Карикатуры.» Серия: «Мастера советской карикатуры». Москва: Крокодил 1960; Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 26. ISBN 966-5467-23-4.