Каганський Йосип Маркович (28 березня 1920, Одеса — 22 жовтня 2003, штат Нью-Джерсі, США) — український хімік-технолог. Доктор технічних наук (1973), професор. Відмінник хімічної промисловості.

Біографія Йосип Маркович Каганський народився 28 березня 1920 року в Одесі у родині службовців. Після закінчення у 1936 році середньої школи поступив на хіміко-технологічний факультет Одеського індустріального інституту, після випуску з якого у 1941 році отримав кваліфікацію інженера-хіміка-технолога неорганічних виробництв. Із початком Німецько-радянської війни був евакуйований в тил, до м. Чирчик в Узбекистані, де до кінця війни працював на електрохімічному комбінаті. У 1945 році повернувся до Одеси, де 1947 року вступив на аспірантуру Одеського політехнічного інституту (кафедра «Процеси та апарати хімічних виробництв»), паралельно працюючи асистентом кафедри технології неорганічних речовин.

У 1950 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Дифузійний опір рідких плівок при барботажній абсорбції», присвячену процесу поглинання газів рідкими середовищами. Захист проходив у Єреванському політехнічному інституті, в якому Й. Каганський, залишився викладати, спершу як старший викладач, пізніше отримав звання доцента. Викладав на кафедрах технології силікатів і технології неорганічних та електрохімічних виробництв. Організував навчання інженерних кадрів із спеціальності «Технологія неорганічних речовин». У 1956 році перейшов до Сєвєродонецької філії Науково-дослідного і проектного інституту азотної промисловості, де організував наукову роботу, очолюючи неорганічну лабораторію. У 1959—1960 роках обіймав у цьому інституті посаду заступника директора з наукової роботи.

У 1965 році повернувся до Одеси і продовжив працювати у рідному Одеському політехнічному інституті, на кафедрі технології та автоматизації хімічних виробництв, спочатку доцентом, пізніше, після захисту докторської дисертації, отримав звання професора, у 1982—1993 роках очолював кафедру технології неорганічних речовин. Читав курси лекцій «Технологія зв'язаного азоту», спецкурси «Технологія неорганічних речовин» і «Загальна хімічна технологія».

Докторську дисертацію на тему «Дослідження фізико-хімічних основ і технології напіврідких і комплексних твердих добрив із застосуванням карбаміду і напівпродуктів його синтезу» захищав 1973 року, в Ташкенті, в Академії наук Узбецької РСР.

У 1994 році емігрував до США. Оселився у штаті Нью-Джерсі, де і помер 22 жовтня 2003 року.

Наукова діяльність Йосип Маркович Каганський був видатним фахівцем у галузі хімічної технології неорганічних речовин. Основним напрямом його діяльності було дослідження технологій виробництва мінеральних добрив для сільського господарства. Також Й. М. Каганський був одним із розробників дешевих і екологічно чистих препаратів-консервантів на основі вуглекислих солей амонію, ці препарати застосовуються при зберіганні цукрового буряка, соковитих кормів, фуражного зерна. Ще одним напрямом діяльності вченого були дослідження в галузі технології виробництва концентрованої азотної кислоти. Результатами цих досліджень стала низка розробок, впроваджених у промисловість.

Й. М. Каганський є автором понад 300 наукових праць і 43 авторських свідоцтв. Під його керівництвом захищено 16 кандидатських дисертацій та одна докторська.

Деякі наукові праці

Публікації про Й. М. Каганського

Джерела