Режи́с Варньє́ (; 18 квітня 1948, Мец, Мозель, Франція) — французький кінорежисер, сценарист, актор і продюсер. Лауреат та номінант низки професійних та фестивальних кінонагород, кавалер Ордена почесного легіону (2014).
Біографія Режис Варньє народився 18 квітня 1948 року в місті Мец, що в департаменті Мозель у Франції. Вивчав класичну літературу, але залишив це заняття заради кіно. У 1972 році Варньє почав свою кар'єру як режисер другої групи «Жінка у блакитному» Мішеля Девіля. Працював асистентом Клода Шаброля у фільмі «Дивовижне десятиліття» (1972), потім був асистентом оператора на зйомках «Пустелі Тартар», Валеріо Дзурліні (1977), асистентом режисера у Франсіса Жиро, Фолькера Шльондорфа, Маргарете фон Тротта, Елі Шуракі, Олександра Аркаді.
Як режисер Режис Варньє дебютував у 1986 році з фільмом «Жінка мого життя» з Джейн Біркін і Крістофом Малавуа в головних ролях. Фільм здобув «Сезара» за найкращий дебютний фільм.
Фільм Режиса Варньє «Індокитай» 1992 року отримав міжнародне визнання і приніс режисерові «Оскар» в номінації «Найкращий фільм іноземною мовою» і п'ять кінопремій «Сезар» з 12-ти номінацій, у тому числі один для Катрін Денев, як найкращій акторці і Домінік Блан, як найкращій акторці другого плану. У 1995 році Варньє зняв стрічку «Французька жінка» з Еммануель Беар, Данієлем Отеєм і Жаном-Клодом Бріалі.
У 1999 Режис Варньє поставив фільм «Схід — Захід» про часи сталінізму кінця 1940-х, з Сандрін Боннер, Олегом Меншиковим в головних ролях. Стрічку, основна дія якого відбувається в повоєнному Києві, було створено у копродукції чотирьох країн: Франції, України, Болгарії і Росії. Вона брала участь в офіційних програмах низки найбільших міжнародних кінофестивалів, у тому числі в Локарно і Торонто.
Наступний фільм Режиса Варньє «Людина людині», поставлений ним у 2005 році за участю Джозефа Файнса та Крістін Скотт Томас, змагався за Золотого ведмедя в головній конкурсній програмі 55-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.
4 квітня 2007 року Режиса Варньє було обрано головою Академії мистецтв.
У грудні 2013 року Варньє закінчив зйомки фільму про червоних кхмерів у Камбоджі «Час визнань» за книгою Франсуа Бізо «Портал» (2000). Фільм було представлено на Міжнародному кінофестивалі у Торонто 2014 року.
Фільмографія
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Жінка мого життя La femme de ma vie || || |- ||| || Я був власником замку || Je suis le seigneur du château Індокитай Indochine || || |- | || Обмін || L'échange Французька жінка Une femme française || || |- ||| || Люм'єр і компанія || Lumière et compagnie Схід — Захід Est — Ouest || || |- ||| || Людина людині || Man to Man Насіння смерті Pars vite et reviens tard || || |- ||| || Мила Франція || Douce France Фінішна пряма La ligne droite || || |- ||| || Час визнань || Le temps des aveux
Визнання Нагороди та номінації Режиса ВарньєНагороди та номінації Режиса Варньє на сайті IMDbRégis Wargnier : Ses récompenses et nominations на сайті AlloCiné Рік Категорія Фільм Результат Премія «Сезар»Найкращий дебютний фільмЖінка мого життя Найкращий фільмІндокитай Найкращий режисер Найкращий режисерСхід — Захід Міжнародний кінофестиваль у ЧикагоГран-прі Золотий Г'юго за найкращий художній фільмЯ був власником замку Премія «Гойя»Найкращий європейський фільмІндокитай Премія BAFTAНайкращий фільм не англійською мовоюІндокитай Московський міжнародний кінофестивальСрібний Святий Георгій найкращому режисеровіФранцузька жінка Кінофестиваль у МаяміПриз глядацьких симпатійСхід — Захід Міжнародний кінофестиваль в Палм-СпрінгзПриз глядацьких симпатійСхід — Захід Міжнародний кінофестиваль в Санта-БарбаріПриз Голос глядачівСхід — Захід Золота зірка кіноНайкращий режисерСхід — Захід Берлінський міжнародний кінофестивальЗолотий ведмідьЛюдина людині
Громадська позиція У липні 2018 підтримав петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега СенцоваAppel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018
Примітки
Посилання
(Інтерв'ю з Режисом Варньє)