Акрітархи (від "сумнівний, неясний" "походження") — мікроскопічні викопні рештки одноклітинних (чи тих, що здаються одноклітинними) організмів, які характеризуються наявністю органічної оболонки і центральної порожнини, різновид паліноморфів. Описані з відкладень починаючи з протерозою.
Геохронологічне поширення акрітархів бере початок з докембрію. Перша спостережувана адаптивна радіація має місце в тонійському періоді. Максимальне розповсюдження спостерігається з раннього кембрію. Має місце суттеве скорочення акрітархів у пізньому палеозої. Згодом нова адаптивна радіація в юрі, і наступне скорочення, наряду з крупним вимиранням фітопланктону в цілому в пізній крейді.
Виявлено досить високу різноманітність видів і родів акрітархів, деякі з’являються і зникають, інші існують досить тривалий час. Існує класифікація з досить детальними описами. Описано (рос. мова) щонайменше 234 види (у 27 комплексах), англ. мовою понад 480 видів.
Проведено аналіз двох таксонів неопротерозойських акритархів невідомої спорідненості, Multifronsphaeridium pelorium і Species A. Використовувалися електронно-мікроскопічний (РЕМ, ПЕМ) і хімічний (, , ) методи. Дослідження надає ультраструктурне і молекулярно-біологічне свідоцтво щодо генетичного зв’язку (спорідненості) між неопротерозойськими акрітархами і зеленими водоростями Chlorophyceae.
Поширення Акрітархи зустрічаються у відкладеннях різного геологічного віку і широко поширені по усій земній кулі. У різні геологічні епохи видовий і родовий склад істотно розрізнявся, що, видимо, було зумовлено неоднаковістю умов для їх існування. Найбільше поширення вони мали в ордовику і силурі.
Докембрій Уже в докембрії зустрічається значна кількість акрітархів. В основному з круглою або еліпсоїдною оболонкою без внутрішнього тіла, за структурою: точкові, зернисті, продірявлені. Значно менше з гладкою структурою. Прості акрітархи круглої форми з гладкою поверхнею без шпильок (сфероморфні акрітархи) об'єднані в групу, умовно названу Sphaeromorph.
В районі ударного кратера Акраман, адаптивна радіація акрітархів, відбувається якраз над рівнем шару викиду, і деякі автори припускають, що, можливо, це і є її причиною. Відзначається близькість кратера до області едіакарської біоти, хоча, ймовірно, значення не настільки істотне, в ймовірні глобальні наслідки удару.
Кембрій У кембрії спостерігається значна видова і родова різноманітність. Описано щонайменше 86 видів акрітархів. За структурою гладенькі і шиповаті. Найбільше поширення набуло в родах: Baltisphaeridium, Priscogalea, Cymatiogalea, Cymatiosphaera, Dictiotidium, а також сфероморфні акрітархи (групи Sphaeromorph).
Ордовік Ордовікські відкладення надзвичайно різноманітні, оскільки це час розквіту акрітархів. Найбільше поширення набули роди: Baltisphaeridium, Peteinosphaeridium, Leiovalia, Tasmanites, а також сфероморфні акрітархи (групи Sphaeromorph).
Силур Силурійські акрітархи дуже різноманітні. Найбільш численні і різноманітні архітархи родів: Baltisphaeridium, Cymatiosphaera, Leiofusa, Micrhystridium, Multiplicsphaeridium, Tasmanites, Veryhachium.
Девон Девонський період відрізняється меншим розмаїттям у видовому і родовому складу. Найбільша різноманітність у цьому періоді у родах: Baltisphaeridium, Micrhystridium, Veryhachium, Pterospermella, Duvernaysphaera.
Карбон Карбонові акрітархи найменш різноманітні, ця різноманітність головним чином стосується розповсюджених родів: Baltisphaeridium, Micrhystridium.
Перм Пермський період вирізняється незначною кількістю в основному представленому родами: Baltisphaeridium, Micrhystridium.
Цікаві факти В окремих випадках з'ясовувалося, що яйця багатоклітинних, що покояться, які раніше знаходили окремо від ембріонів, помилково відносили до групи акрітархів, зокрема в формації ДоушаньтоLeiming Yin, Maoyan Zhu, Andrew H. Knoll, Xunlai Yuan, Junming Zhang, Jie Hu. Doushantuo embryos preserved inside diapause egg cysts // Nature. 2007. V. 446. P. 6611-6663..
Див. також Формація Доушаньто Хайнаньська біота Едіакарська біота Акраман Девонське вимирання Vernanimalcula guizhouena
В інших розділах
Ресурси Інтернету CIMP Subcommission on Acritarchs Commission Internationale de Microflore du Paléozoique (CIMP), international commission for Palaeozoic palynology. The Micropalaeontological Society The American Association of Stratigraphic Palynologists (AASP)
Примітки